Якщо в квартирі немає холодильника, вона не вважається житлом. Важко уявити собі як раніше люди жили без цього пристрою для зберігання продуктів в камері зі зниженою температурою! Сьогодні у холодильника з’явилося багато нових ролей – це і місце для магнітиків, які показують географію подорожей господаря, це і місце для послань членів сім’ї один одному, це і дзеркало і елемент дизайну квартири.
Погулявши просторами інтернету, надивившись на фото різних стилів оздоблення квартири, Олена відчула голод, а разом з ним і розуміння того, що треба робити. Одягнувши джинси з дизайнерськими розрізами на колінах, улюблену футболку з написом «Діор», вона вхопила маленький наплічник, перевіривши чи лежить там гаманець і телефон, і вийшла з дому в напрямку до найближчого торгового центру.
Згодом Олена ходила між рядами холодильників в павільйоні домашніх електротоварів і дивувалася різноманітності моделей. ЇЇ досить швидко запримітив активний продавець-консультант (Роман, судячи з напису на бейджику), і прилаштувався ходити з нею поруч, коментуючи кожну модель. Хлопець був невисокого зросту, в модній сорочці, яка щільно облягала його фігуру, і стильних брюках низької посадки. Волосся на його голові було ретельно причесане, Олені навіть здалося, що деякі пасма – висвітлені. Роман представляв свій товар так пафосно, що Олена відчула себе відвідувачем арт-галереї, де виставлені роботи художників і скульпторів.
Олена відволіклась від артистичної розповіді хлопця, придивилася до цінника і зрозуміла, що прийдеться робити вибір між Азією і Європою, Америка їй явно не по кишені. Дякуючи Світлані, вона мала деяку суму грошей, яка залишилась після всіх операції з нерухомістю, для придбання меблів та побутової техніки, але грошей було мало, а всього, що треба купити – ой як багато! Вона мовчки розвернулася і пішла в сторону найдешевших моделей. Роман скривив своє обличчя за її спиною, розуміючи, що клієнт не налаштований розлучатись з грішми, але швидко опанував себе і заговорив знову:
Олена зупинилася, в голові застряла фраза про достойну неї модель. «Ну от чого я на це ведуся?» - подумала вона, але її очі вже роздивлялися холодильники середнього цінового сегменту.
Коли вибір було зроблено, Роман помітно повеселішав, вихваляв її рішення, підкреслюючи, що це саме він порекомендував їй цю модель холодильника, бо глибоко відчуває потаємні бажання клієнтів. Оформляючи розстрочку, хлопець запитав:
Він відійшов убік, поговорив з кимось по телефону, жваво жестикулюючи вільною від трубки рукою.
- Знаєте, така прикрість, всі наші машини зайняті, - сказав артистично зітхаючи Роман.
Потім він підійшов до Олени майже впритул так, що вона відчула його свіжий стіморольний подих, і додав пошепки:
- Але я домовився, для вас, персонально, зроблять виключення і привезуть вам холодильник увечері після 18-00. Влаштує?
- Так, звичайно, - погодилась Олена, - скільки це коштуватиме?
- Доставка до під’їзду безкоштовна, а от вантажникам треба буде заплатити. Ви на якому поверсі живете?
- На третьому.
- Тоді треба двох хлопців. По 50 грн кожному. Я особисто проконтролюю доставку. Можна ваш номер телефону?
Диктуючи цифри, Олена на свій подив відчула, що хвилюється. До неї давно вже ніхто не залицявся. Та й не дивно, адже її життя протікало лише на роботі, де її оточували одні жінки, і вдома. Від розгубленості, вона ніяково посміхнулася Роману і поспішила вийти з павільйону.
«Чемний хлопець, - думала Олена про Романа, йдучи додому, - Охайний. І не красунчик…»
«Красунчик» - в лексиконі дівчини було лайливим словом. В підлітковому віці, десь років у п'ятнадцять, вона закохалася у старшокласника. Предмет її почуттів був високим, з вихором густого русого волосся над бровами, з-під яких виблискували бірюзою очі. Коли він дивився в її сторону, вся кров, яка була в тілі, кидалася їй в обличчя, а дихання зупинялося. Вона навіть таємно поцупила фото свого красеня з шкільної дошки пошани і заховала в підручнику з літератури аби вечорами зітхати, дивлячись на світлину. Це зітхання почула мама, яка лежала хвора в сусідній кімнаті, вона покликала доньку до себе і слово по слову витягла на поверхню її таємницю. Розглядаючи портрет хлопця, мати сказала:
В повітрі повисла пауза, було помітно, що мати підбирає слова.