1

1.

День видався жарким, я сиділа в кафе і розглядала відвідувачів, від нічого робити. Я замовила сік і тістечко, яке я практично ніколи не їла.

Мою увагу привернула брюнетка з довгим хвилястим волоссям, карими очима дещо примруженими, великим носом точніше надто великим і тонкими піджатими губами. Вона була худою та худою не виглядала, так як мала широку кисть і велику кількість волосся на тілі. Макіяж був не крикливим, та я навіть не знаю, що могло б зробити цю жінку привабливою, хіба, що паранджа. Одяг був дешевий і скоріше підійшов би дівчині років сімнадцяти, а ніж жінці років сорока, та вочевидь, зараз жінка, як то кажуть, молодилася , а точніше була в пошуку. Вона хотіла здаватися розкутою, вільною та насправді вона була зажата, мені здавалося вона виросла у звичайній пост радянській сім’ї батько п’яниця, а мати полюбляла гульнути. Нею не дуже хто займався й переймався, вона мабуть була вже декілька разів замужем і мала дітей не менше трьох, адже її надмірна волосатість свідчила про темперамент.

Я знову придивилася до її очей, мені хотілося заглянути всередину, адже очі – дзеркало душі, а ця душа ховала багато цікавого в цьому я була певна. Та її очі не світилися щастям, та… у нашій країні вони мабуть, ні в кого не світяться щастям. А у її очах були втома і проблеми і ще щось… задума чи що?

У мене виникло непереборне бажання поговорити з нею, вона неодмінно чимось стривожена.

Я встала з-за свого столика підійшла до жінки і простягнула їй свою візитку.

При потребі дзвоніть, - мовила я і сіла за свій столик.

Це було неправильно, та мені дуже хотілося це зробити, а я як правило, роблю те що я хочу чи чого хочеться мені, ну така вже я натура і нерідко потрапляю в непрості ситуації, але зате буде про що розповісти внукам.

Жінка нічого не сказала, та вона взяла мою візитку і поклала її до сумочки це був непоганий знак.

Я з’їла тістечко, забувши про те, що прийдеться добряче позайматися спортом, а цього я терпіти не могла, але ж людям подобається спорт чому ж мені ні? Задавала я собі такі питання, я хотіла жити правильно здоровий спосіб життя, правильна поведінка, церква щонеділі, а виходило як завжди.

Моя візитна карточка була зроблена на дорогому тисненому папері, на синьому фоні було написано наступне: «Вирішую будь-яку проблему», і мій номер мобільного. Мені здавалося, що така візитка досить цікава та інтригуюча, а те що вона була не з дешевих, то на іміджі економити смішно.

Я була певна, що моя знайома неодмінно зателефонує.

Дзвінок пролунав раніше, ніж я сподівалася і це заставило мене думати, що справа буде цікавою. Жінка запитала чи не могли б ми зустрітися в парку через годину, я погодилася.

Відразу після дзвінка я направилася в парк на вказане місце, я не любила запізнюватися, а тому я вирішила йти негайно. Я сіла на лавочку і почала чекати, через хвилин десять я побачила жінку, котра вочевидь бачачи, що я вже прийшла прискорила свій крок.