Дивачка або сонце, що погасло

І знову невдача

Був сонячний день тому Микола, навіть, не вагаючись, закинувши портфель
додому, сховавши його від мами, гайнув на річку з вудочкою. Погода була
чудовою, але після вчорашнього дощу кльов не йшов – тільки й зловив двох
маленьких карасиків.
«Знову невдача. Думав хоч тут розслаблюсь. Я невдаха. В мене нічого не
виходить. Єдиний раз вирішив прогуляти й то не отримав від цього ніякого
задоволення.»

Барвінка

Подобається

#2740 в Молодіжна проза
#1117 в Підліткова проза
#4038 в Сучасна проза

У тексті є: філософські роздуми, пошук сенсу життя, школа підлітки кохання мрії

Відредаговано: 01.06.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись