Чарівна Знам’янка. Автор: Філіпченкова Аліна

Знам’янка – чарівне місто. Вдень всі ходять, наче звичайні люди. Привітні, милі, співчутливі, активні, добрі, багато гарних рис притаманні цим людям. Пташки співають, а тваринки бігають по вулицях.

Дерева розквітають з кожним днем. Це все гарно, але вночі все змінюється. Кожна людина випиває чарівне зілля, яке перетворює їх у казкових героїв. Тваринки також перетворюються, але не в казкових героїв, а в людей. Пташки разом з тваринками стають людьми. У дерев відкриваються очі. Проявляються: вуха, ніс, руки, ноги та інші частини тіла. І тут розпочинається справжня казка.

Все, як уві сні. Чарівні істоти літають по фантастичному, прекрасному місту. Герої гарно себе ведуть. Всі доброзичливі, люблять свого царя Знамена. Знамен – наймогутніший володар. Він сильно любить своїх підлеглих.

Ставиться до всіх з повагою. Взагалі, він веде себе, як проста людина. Хоча, всі ставляться до нього, як до царя. Знамен не зазнається. Він вважає, що: «Всі ми повинні стати справжніми людьми.»

Це головне правило Знамена. Він захоплювався магією. У володаря це гарно виходило. Знамен сам варив чарівне зілля. Йому приблизно 40 років. Але, це не звичайні роки. Вони - чарівні.

Це зараз, все гарно. Але, так було не завжди.

Колись, це було місто страху. З інших міст сюди боялись їхати, так сильно, що містечка, які були поблизу, будували дуже високі стіни. Вони відділяли їх від Знам’янки. На той час, була велика війна Між знам’янчанами та кіровоградцями. Цебула справжня битва між добром і злом. Це все тому, що Знамен був володарем каменю «Серофій». Серофій – це чарівний камінь, який надає: молодість, безсмертя, красу і багато, чого іншого.

Це чудо дісталося Знамену від його матері Украйни. У Знамена був брат Кіровог. Він не міг заспокоїтися від того, що не став володарем каменю та царем Знам’янки. Кіровог вважав, що матір ніколи його не любила.

Але все було інакше. Украйна любила двох синів однаково. Просто у Знамена все вдавалося, якнайкраще. І тому вона його частенько хвалила. А у Кіровога не все вдавалось, тому й похвали було не багато. В Украйни був чоловік, якого звали Стограф.

Він був батьком двох чудесних синів, а ще наймогутнішим володарем світу. Магія в нього булла найсильніша. Тому всі так вірили у його дітей. Любив Стограф їх однаково. Навчав діточок усьому. Він не губив жодних дрібниць у їхньому вихованні. Разом з Украйною мудро правили.

Але, сталася жахлива біда, яка прийшла у наше царство. Стограф тяжко захворів, потім, помер. Все королівство, це дуже погано перенесло Украйна була у тяжкому стані, всі думали, що скоро настане і її час. Знамен і Кіровог не могли заспокоїти один одного. Це було справжнє Пекло.

Хлопці виросли, матір переборола тяжку хворобу. І наче все почало змінюватися. Королівство почало відновлюватися, наче все ставало на свої місця. Украйна попросила хлопців дістати їй чарівні ягоди

«Пілармонії» - це було своєрідне випробування. Тому що, Украйна була вже старенька. І потрібно було вибрати спадкоємця.

Це випробування було не простим. Тому, що на шляху до цих ягід, були великі перешкоди, спокуси, страхи хлопців. І тільки справжній володар може пройти через цей шлях і не зламатися. Після такої настанови Украйни хлопці вирушили у дорогу. До цих ягід було багато шляхів. Отже, хлопці вирішили розділитися. Знамен пішов направо, а Кіровог пішов наліво. Кожен з них хвилювався, бо від цього залежала доля королівства.

Йде, йде Знамен, все таке похмуре. Кожне дерево було, наче у полоні страшних гілок. Хлопець не показував свого страху, але у його душі було сильнее хвилювання. І тут, Знамен чує голос своєї матері,

який кликав про допомогу. Просив він про порятунок. Знамен побіг на той клич. Не вагаючись пішов у темну печеру, за своєю матусею.

У тій печері сиділа стара жінка. Вона була примотана до стільця мотузкою. Це вона кликала хлопця про допомогу. Знамен почав розв’язувати її. Звільнив він жіночку. Вона йому й каже:

- Спасибі тобі, юначе!

- Нема за що. Як ,Ви, тут опинились?

- Ой, синку, великі перешкоди випали на мою долю! Зла королева залишила мене тут.

- Я все зрозумів, а як, Вас, звуть?

- Теодора

- А як тебе звати, синку?

- Знамен

- Знамену любий мій, мені потрібна твоя допомога! Зможеш дістати чарівний клубочок, який знаходиться у злої королеви? Вона живе у Пікті , недалеко звідси.

- Я дуже хочу вам допомогти!

Теодора дала йому чарівні кристали, які мали довести Знамена до Пікту. Юнак відправився у подорож. А по другий бік його брат Кіровог, ще досі йшов по дорозі до ягід. Він також почав чути голос. Хлопець пішов на цей клич.

Все так-же повторювалось, як і з братом. Навіть, та ж жіночка сиділа, примотана до стільця. Кіровог вирішив їй допомогти.

Розв’язав жіночку, а вона сказала: