Казка про Знам’янку. Автор: Лисенко Анастасія

Було на світі маленьке королівство. Ним правили Король з Королевою. Ось , ось Королева мала народити малюка, але вона тяжко захворіла. А відьма побачила цю квітку і почала співати, але відьма не знала, що ця квітка незвичайна. Вона співала й молоділа.

Потім вона почула що охоронці з королівства шукали цю квітку. Вони вирвали квітку з коренем і квітка пустила сік. Королева випила його і народилася маленька принцеса, а Король з Королевою назвали її Знам’янка. Але вони не знали, що їх чекає вночі. Відьма Прокралася в королівство і забрала дитину .Вона полетіла в вежу. Коли дитина виросла, відьма сказала їй, що вона її донька. І потім у цієї дитини виросли великі сяючі жовті коси.

Одного дня відьма пішла до лісу. А три розбійники тікали віл охоронців з королівства і один розбійник забрався до вежі. Дівчина не розгубилася і вдарила розбійника сковорідкою по голові, і він впав, а з його сумки щось засяяло і дівчина вирішила перевірити. То була корона. У дівчинки була звіринка - ящірка. Вона взяла корону і почала міряти на руку, на ногу, на голову і, нарешті, вона подивилася на себе в дзеркало і їй сподобалося.

Потім розбійник прокинувся і бачить, що він прив’язаний до стільця. Він повернувся і получив знову.

Дівчина сказала: «Хочеш отримати свою корону, значить поведеш мене подивитися на зорі.» Тому що відьма їй заборонила виходити з вежі.

Вона злізла і каже: «Мене мамо забороняє це робити!» Шли, шли і потім щось зашаруділо.
То був зайчик. Ось така казка про Знам’янку.