Пригода у Чорному лісі. Автор: Марина Кривич

Колись,  давно, у Чорному лісі, який простягнувся біля міста Знам'янки, відбулася чарівна пригода.

Мама попросила свою донечку Домініку назбирати грибів для вечері. День був сонячним,  тому вона відправила дівчинку без всяких вагань.

Назбиравши повний кошик грибів, Домініка повернула додому та раптом побачила квітку небаченої краси: рожеві пелюстки, з м'яким відблиском та яскраво-зеленим стеблом і розкішними, великими листками. А як же хотілось їй зірвати у букет для мами! Тільки-но дівчинка почала до неї наближатися, як вона все віддалялася й віддалялася. Скільки сил витратила, а коли озирнулася, побачила, що зайшла вона, в найгустішу ділянку лісу.

Глянула вліво – мох росте, подивилась назад – ані душі, тільки якесь дерево листя скидає:. Глянула  -  вправо,  а  там кущі густі ростуть, з яких чується то якісь розмови, то пісні. Відхилила дівчинка кущі, а там феї, ельфи, принцеси природи, та звірі, які не тільки розуміють кожного, а й розмовляють!

"Як би я не побачила цього сама, я б ніколи в це не повірила!", - подумала Домініка. Звірі обговорювали план на день: пані Ведмедиця хотіла наловити риби, білка назбирати жолудів, біля старого дуба, заєць - піти до вовка за капустою, ведмідь пригостити всіх гречаним медом.

Від п'янкого запаху трави Домініка чхнула. Звірі почули звук і замовкли. Дівчинка, не боячись нічого, вийшла з за кущів і сказала:

Не бійтесь мене я не завдам вам лиха чи зла. Коли я була маленька мама читала мені казки про вас, я дуже їх любила, та коли я стала дорослішою мені казали, що вас не існує та я не вірила. Навпаки, я ще більше здогадувалась, що ви є!»

Трохи згодом ведмідь пригостив її медом, білка - горіхами, пані Ведмедиця показала де ростуть різні гриби, вовк та заєць пригостили її капустою та морквою.

Звірі попросили не розповідати про них. Так вони подружилися, Домініка стала частіше приходити до них в гості.

Тож, не рубайте і не причиняйте лиха лісам! Може й з вами колись трапиться така пригода? Можливо, еге ж...?