Учора наш ліфт зламався.
Застряг між третім і четвертим поверхами.
Дядько Саша, слюсар, три години його лагодив.
— Що з ним? — запитав я.
— Засумував. Хоче вище.
Вранці ліфт працював.
Але дивно.
Кнопки були не ті.
Замість цифр — назви хмар.
«Купчасті», «Перисті», «Дощові».
Я натиснув «Купчасті».
Ліфт поїхав угору.
Дуже довго.
Двері відчинилися.
На майданчику стояла бабуся з крилами.
— Молока хочеш? — запитала вона.
— А якого?
— Хмарного.
У склянці плавали маленькі хмаринки.
Було смачно.
— Я тут живу, — сказала бабуся.
— На сьомому небі.
Коли я спустився, ліфт знову став звичайним.
Мама запитала:
— Де ти так довго був?
— У гостях у неба.
— Не вигадуй.
Але на моїх черевиках залишилися сліди хмарного пилу.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
