Біля нашої аптеки вночі горить зелений хрест.
Він блимає й кличе, наче яскравий маяк.
Сьогодні він блимнув мені тричі поспіль.
Я зрозумів — це був знак.
Я підійшов ближче, став навшпиньки.
Скло дверей відбивало мене як чужого.
Усередині темно, але щось тихенько ворушиться.
Пляшечки перемовляються на полицях пошепки.
Вони дзвенять, наче крихітні монетки.
Одна пляшечка підстрибнула.
Я почув: «Гей, заходь».
Але двері були щільно зачинені.
Я постукав.
Двері самі відчинилися зі скрипом, хоча нікого не було.
Я ступив усередину.
В аптеці пахло м’ятою й тихою грозою.
Флакони дивилися на мене очима-етикетками.
Один нахилився й запитав: «Ти хворий?»
— Ні, — сказав я.
— Тоді навіщо прийшов?
Я знизав плечима.
Вони дзвінко засміялися, наче скляний дощ.
І почали стрибати з полиць.
Сиропи, таблетки, вітаміни.
Вони кружляли, наче веселі діти на каруселі.
А хрест за вікном блимав дедалі частіше.
Я злякався й побіг до дверей.
На вулиці вже стояла довга черга.
Люди чекали на ліки.
Вони не бачили, що мої руки липкі від солодкого сиропу.
І що в кишені щось тихенько сміється.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
