Дитячі оповідання

Дощ із літер

Сьогодні з неба падали літери.
Я йшов до школи й збирав їх у кишені.
«А» впала мені на черевик.
«М» — на плече.
Бабуся на лавці ловила їх у хустку.
— Що збираєте? — запитав я.
— Листа від дідуся.
— А де він?
— В алфавіті.
Біля аптеки стояла черга зі слів.
«Здоров’я» штовхало «Хворобу».
«Ліки» плакали в кутку.
Фармацевт видавав їм нові закінчення.
— Наступний!
У тролейбусі кондуктор перевіряв квитки у звуків.
«Дінь-дон» показав проїзний.
«Скрип-скрип» заплатив дрібними монетами.
А «Тиша» їхала зайцем.
Біля школи вчителька підмітала розкидані розділові знаки.
— Знову крапки порозкидали, — бурчала вона.
— А куди коми поділися?
— Полетіли до сполучників. Там веселіше.
На уроці я дістав зібрані літери.
Однокласники сміялися.
— Це просто листя, — сказала Катя.
Але я знав правду.
З літер склалося слово «Мрія».
А мрії, як відомо, завжди збуваються.
Якщо їх правильно прочитати.
Після школи пішов сніг.
Але то вже були цифри.
Завтра я збиратиму математику.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше