Я йшов вулицею і рахував вікна.
Вони моргали, світилися, зачинялися і знову відчинялися.
Одне вікно було сердите, друге сумне, третє смішне.
Я вітався з ними й махав рукою.
Деякі відповідали, інші робили вигляд, що сплять.
Біля кіоску лежав собака.
Він прикидався статуєю, щоб його не вигнали.
Я зупинився і сказав:
— Я знаю, що ти живий.
Собака підняв брову й знову став, як кам’яний.
Трамвай проїхав повз і дзенькнув у мій бік.
Напевно, він хотів пожартувати.
Я усміхнувся, а він зник за рогом.
На бруківці лежав загублений черевик.
Він дивився на мене й просив знайти йому пару.
Я пообіцяв, що постараюся.
І десь у цей момент інший черевик, напевно, теж чекав на мене.
Але ми так і не зустрілися.
Старий годував голубів хлібом, а голуби годували його поглядами.
Я подумав, що це чесний обмін.
Двірники йшли строєм, як солдати.
Вони тримали мітли, наче списи.
А листя навколо підігравало їм, прикидаючись ворогами.
Я йшов додому й рахував кроки.
І раптом зрозумів: усі вікна, собака, трамвай, черевик, голуби й листя знають мене краще, ніж батьки.
А коли я підійшов до своїх дверей, вони першими усміхнулися.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
