Я живу на п’ятому поверсі, але мама каже, що це четвертий.
Бо перший — не рахується.
А я рахую все.
Навіть хмари, які ховаються за будинком навпроти.
Сьогодні їх вісім.
У нас у дворі є дерево, яке шепоче.
Воно говорить тільки з тими, хто вміє мовчати.
Я мовчав три дні — і воно сказало:
— У підвалі живе світло.
Я пішов шукати.
У підвалі пахне картоплею і старим літом.
Там стоїть велосипед без коліс, і я думаю, що він мріє про втечу.
Я сиджу поруч і чекаю, коли світло вийде.
Але приходить тільки мама з відром.
На зупинці живе чоловік з очима, як у горобця.
Він завжди каже: «Ще трішки».
Я не знаю, чого саме, але мені подобається, як він це говорить.
Ніби все можна — якщо трішки.
Учора я зрозумів, що у ліхтарів є імена.
Вони світять по-різному.
Один — як тато, коли читає.
Другий — як мама, коли спить.
А третій — як я, коли думаю, що мене ніхто не бачить.
Але все одно світить.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
