Дитячі оповідання

Касирка і хліб

У нашому магазині касирка усміхається тільки хлібу.
Я перевіряв.
Купив цукерку — вона була похмура, як стіна.
Купив йогурт — він був плаксивий, як дощ.
Купив хліб — і він сяяв, як сонце.
Я почав ходити туди щодня.
Купував тільки хліб.
Іноді білий, іноді чорний, іноді той, що з дірочками.
Вона завжди усміхалася.
Іноді трохи, іноді сильно.
Одного разу навіть сказала:
— Хороший вибір.
Я подумав, що вона говорить це не мені, а хлібу.
Про мене.
Я почав думати, що хліб — це хтось.
Може, її брат. Може, її собака.
А може, вона закохана в хліб.
Я не сміявся. Я теж був закоханий в один камінь, коли мені було п’ять.
Потім я вирішив перевірити.
Я прийшов і сказав:
— А можна просто усмішку? Без хліба.
Вона подивилася на мене, ніби я — порожній пакет.
І сказала:
— Усмішки не продаються.
Я пішов.
А наступного дня купив два хліби.
Один — їй. Другий — собі.
І ми обоє усміхнулися. Але тільки хліб знав чому.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше