Дитячі оповідання
Хранитель дитячих сліз
У нашій ванній живе невидимий хранитель сліз.
Він збирає їх у кришталеві бульбашки.
Коли я плачу, сльози не зникають просто так.
Вони перетворюються на крихітні перлинки.
Я побачила його відображення в дзеркалі над умивальником.
Маленький чоловічок у прозорому халатику.
Обережно збирає мої сльози піпеткою.
Підписує кожну бульбашку датою та причиною.
— Навіщо ти це робиш? — запитала я, схлипуючи.
— З дитячих сліз виходить найкраща роса, — відповів він.
— Завтра вранці вона впаде на квіти в саду.
— І вони стануть особливо красивими.
Мама дивується, що я швидко заспокоююся після сліз.
— Яка ти стала розсудлива.
А я просто знаю, що мої сльози не зникають даремно.
Вони поливають ромашки та троянди.
Тепер я не соромлюся плакати, коли боляче.
Хранитель завжди поруч зі своїми бульбашками.
— Ці сльози від уколу, — дбайливо шепоче він.
— Із них вийде роса для незабудок.
Учора я знайшла в саду найгарнішу троянду.
Пелюстки блищали, наче після дощику.
— Це моя роса? — запитала я хранителя.
— Твоя, — кивнув він. — Із сліз за хворим кошеням.
Тато дивується, чому квіти такі яскраві.
— Мабуть, вдало з поливанням вгадали.
А я знаю таємницю ранкової роси.
У ній розчинені дитячі переживання.
Хранитель каже, що сльози від радості — найцінніші.
Вони дають золотаву росу.
Тому я намагаюся плакати не тільки від болю.
А й коли дуже-дуже щаслива.
#828 в Різне
#126 в Дитяча література
#1106 в Сучасна проза
Відредаговано: 10.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
