Дитячі оповідання

Перекладач із котячої

Моя кішка Мурка розмовляє давньою мовою.
Тільки я розумію кожне її слово.
— Мяу, — сказала вона вранці, потягуючись на підвіконні.
Це означає: «У саду оселився новий сусід-горобець».
Бабуся не вірить у мої здібності.
— Кішки просто нявкають від голоду або нудьги.
Але Мурка розповідає мені новини з усього двору.
Учора попередила, що дядько Петро пофарбує паркан у синій колір.
— Мяу-мяу-мррр, — протягнула вона сьогодні ввечері.
— Що вона каже? — запитала мама, усміхаючись.
— Вона сказала, що завтра буде дощ.
— Звідки кішка може знати погоду?
А вранці справді хлинув дощ.
Мама здивовано подивилася на Мурку.
— Збіг, — пробурмотіла вона.
Але я знаю — кішки бачать завтрашній день у хмарах.
Мурка навчила мене головного секрету:
Треба слухати не слова, а те, що за ними.
— Мяу? — питає вона, нахиливши голову.
— Так, я теж сумую за сонцем, — відповідаю.
Тепер я вивчаю мову собак і папуг.
Це складніше, але Мурка допомагає перекладати.
Вона знає всі мови тварин.
Каже, що раніше люди теж їх розуміли.
Просто розучилися слухати серцем.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше