Дитячі оповідання

Годинник на горищі

На горищі висить старий будильник.
Він круглий, з облупленою червоною фарбою і тріщиною на склі.
Мама каже — він зламаний.
Але я чую, як він цокає.
Не завжди. Тільки коли в кімнаті тихо й сонячно.
Я поліз туди опівдні, коли промені пробивалися крізь маленьке віконце.
Пил висів у повітрі, наче прозора вата.
Будильник висів на цвяху, ніби чекав на мене багато років.
Я підніс до нього вухо — і почув не цокання.
Шум прибою.
Тихий, наче море жило всередині.
Пахло сіллю. І мокрим камінням.
Я торкнувся стрілок — вони здригнулися.
Зсередини повіяло холодом.
У тріщині скла на мить з’явилася синя хвиля.
Я захлопнув кришку й сховав будильник у коробку.
Але відтоді вночі мені сниться, що горище наповнюється водою.
Сходами плавають риби, а крізь вікно видно місяць.
Вранці там пахне вітром, якого в нашому місті ніколи не буває.
Іноді я думаю — може, цей годинник не зламаний.
Може, просто йде в іншому світі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше