Дитячі оповідання

Листоноша для мурах

Щоранку я розношу пошту мурахам.
У них дуже важливі справи, але лапки маленькі.
Носити листи важко.
Тому я їм допомагаю.
Беру листок кульбаби, пишу на ньому невидимими літерами.
Складаю конвертиком і кладу біля мурашника.
— Термова депеша для директора! — голосно оголошую.
Мурахи одразу метушаться, розуміють важливість моменту.
Найбільший мураха — це директор.
У нього вуса довші, і ходить він важливіше за інших.
Коли отримує мою пошту, вдячно киває.
Потім скликає збори біля березового кореня.
— Що ти там робиш? — питає сусідка тітка Зіна.
— Працюю листоношею.
— Для кого?
— Для мурах. У них листування з термітами з Африки.
Тітка Зіна хитає головою й іде поливати помідори.
А я знаю — вона просто заздрить моїй роботі.
Не кожного візьмуть до мурашиної поштової служби.
Треба знати їхню мову й уміти писати лапками.
Учора я приніс мурахам листівку від метелика.
Вона передала привіт і побажала гарної зимівлі.
Директор мурах довго вивчав послання.
Потім наказав підлеглим готувати відповідь.
До вечора вони вишикувалися в літеру «С».
Це означало «Дякую» мурашиною мовою.
Я сфотографував їхнє шикування на мамин телефон.
Завтра віднесу світлину метеликові.
Він живе в саду, на старій лавці під липою.
Щодня о третій годині прилітає по новини.

Влад Снігірьов

Подобається

#829 в Різне
#126 в Дитяча література
#1105 в Сучасна проза

У тексті є: дитячі казки, добрі історії, дитячі мрії

Відредаговано: 10.09.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись