Дитячі оповідання
Лист із калюжі
Після нічного дощу у дворі з'явилася величезна калюжа.
Вона лежала просто посеред асфальту.
І в ній відбивалися хмари, ніби хтось налив у неї шматочок ранку.
Я йшов повз і раптом побачив — на самому дні лежить конверт.
Білий, із синім куточком, ніби його вирізали зі шкільного зошита.
Найдивніше — він не намокав.
Вода обтікала його, ніби дощ його не бачив.
Я присів навпочіпки.
Вода в калюжі була незвичайна — не холодна, а якась... інша.
Коли я опустив руку, пальці пройшли крізь поверхню.
Ніби це була не вода, а тонка плівка між нами і чимось іще.
Конверт опинився в моїй долоні.
І він був сухим.
А всередині лежав аркушик, а на ньому — всього три слова: «Не бійся нічого».
Я озирнувся. Двір був порожній.
Навіть двірник, який зазвичай у цей час підмітав доріжки, кудись зник.
Тільки горобці стрибали по калюжі.
Але їхні лапки не залишали кіл на воді.
Я сидів і дивився на лист, поки сонце не піднялося вище.
Через годину від калюжі залишилася тільки одна крапля, що застрягла в тріщинці асфальту.
Я поклав її на долоню, і вона зникла.
Але не пропала — просто перестала бути видимою.
Відтоді, коли мені страшно, я згадую ту краплю.
І тоді мені здається, ніби хтось шепоче: «Не бійся нічого».
#514 в Різне
#79 в Дитяча література
#765 в Сучасна проза
Відредаговано: 18.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
