Дитячі оповідання
Нові черевики
Мама купила мені нові черевики.
Чорні, блискучі, з білими шнурками.
Вони скриплять під час ходьби — скрип-скрип-скрип.
— Чому вони скриплять? — питаю маму.
— Нова шкіра. Розносяться — перестануть.
Але мені подобається цей скрип.
Він робить мої кроки важливими, дорослими.
Іду до школи й слухаю, як черевики розповідають дорозі про себе.
Скрип по асфальту — один звук.
По листю — інший, особливо музичний.
У класі Вовка хихикає:
— Як мишка пищиш!
А мені не соромно. Черевики — як музичний інструмент.
На перерві я ходжу коридором і диригую своїми кроками.
Швидко — виходить марш. Повільно — сумна мелодія.
Вдома знімаю черевики й ставлю біля дверей.
Вони стоять рівно, носаками вперед, готові до завтрашніх прогулянок.
Я нахиляюся й шепочу їм:
— Завтра ми підемо в парк. Там листя хрустить по-особливому.
Через тиждень черевики перестали скрипіти.
Мама каже:
— От і добре. Розносилися.
А мені трохи сумно.
Ми з черевиками більше не розмовляємо під час ходьби.
Але тепер я ходжу м'яко, як кішка.
Можу підкрастися до голубів у дворі.
Можу втекти від старшокласників, якщо вони дражнитимуться.
Черевики стали не балакучими, а мудрими.
#514 в Різне
#79 в Дитяча література
#765 в Сучасна проза
Відредаговано: 18.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
