Дитячі оповідання
Листоноша з поштової скриньки
У нашому будинку оселився листоноша.
Він живе у скриньці номер сім.
Ніхто не бачив, як він туди заліз, але листи з'явилися — справжні, з почерком і запахом лісу.
Я відчинив дверцята, а там — шапка, рукавиці й горнятко з оленем.
А в самому кутку — око.
— Ви хто? — запитав я, не кліпнувши.
— Листоноша, — відповіли з глибини. — Внутрішній. Я доставляю не речі — почуття.
Він приносить почуття: страх через рахунок за опалення, радість від старої листівки, смуток за загубленими ключами.
— Що вам покласти?
Я замислився.
— Може, надію?
Він кивнув і простягнув мені конверт.
Усередині — фотографія: мама в літній сукні, босоніж на асфальті.
Я згадав — це був той день, коли ми запікали в духовці яблука, і одне вибухнуло.
— Це було торік у липні, — сказав я.
— Надія — це як фотографія з минулого. Не новина, а нагадування, що колись було щось добре, і воно може повернутися.
Я зачинив дверцята.
Тепер перевіряю скриньку щодня.
Листи були, а шапка й горнятко зникли.
Та одного разу я знайшов у скриньці ґудзик.
На ньому було написано: «До весни».
#705 в Різне
#104 в Дитяча література
#940 в Сучасна проза
Відредаговано: 25.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
