Дитячі оповідання
Вечірня прогулянка
Ліхтарі запалює дядько Іван.
Щовечора він іде подвір'ям із довгою палицею.
Обережно торкається ліхтарів.
Вони одразу засвічуються.
— Тату, а як дядько Іван це робить?
— У нього є спеціальний ключ, — пояснює тато.
Але ж я бачив: ніякого ключа немає.
Дядько Іван просто щось шепоче ліхтарям, і вони його слухаються.
Він — чарівник ліхтарів.
Ми гуляємо вечірнім подвір'ям.
Під ліхтарями кружляють метелики.
Вони думають, що кожен ліхтар — це маленький місяць.
І хочуть полетіти до нього в гості.
Наш пес Рекс біжить попереду.
Він обнюхує кожен кущ, кожне дерево.
— Що він там шукає? — запитую тата.
— Новини, — відповідає тато й сміється.
А я не сміюся.
Рекс і справді читає новини.
Хто тут проходив, що їв, де спав.
Для нього кожен запах — як для мене літери в книжці.
Ми доходимо до дитячого майданчика.
Гойдалки порожні, вони гойдаються самі собою.
— Це вітер, — каже тато.
А я знаю: це гойдаються невидимі діти.
Ті, що вдень не змогли погратися.
Ідемо додому.
Дядько Іван уже запалив усі ліхтарі на подвір'ї.
Тепер подвір'я схоже на казкове місто.
І я — його маленький мешканець, який знає всі його таємниці.
#710 в Різне
#102 в Дитяча література
#964 в Сучасна проза
Відредаговано: 25.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
