Дитячі оповідання
Коридор-річка
У школі завжди пахне крейдою й мокрими рукавичками.
Сьогодні на перерві я помітив, що коридор став довшим, ніж уранці.
Він тягнувся, як річка.
Світло з вікон лягало на підлогу смугами, як кладки.
Я йшов коридором, і він ішов разом зі мною.
Кроки гучно відлунювали, ніби я був усередині величезного чайника.
Однокласники бігали туди-сюди.
Але мені здавалося, що вони просто пливуть повз, як човни.
Як човни з яскравими куртками замість вітрил.
У кінці коридору стояла прибиральниця з відром.
Вода у відрі була прозора й трохи блакитна.
І вона тихо колихалася.
Я подумав, що прибиральниця вичерпує коридор.
Щоб він не розлився у спортзал.
Задзвенів дзвінок.
І річка одразу стиснулася назад у звичайний коридор.
Лише біля дверей класу залишилася маленька калюжа.
Блискуча.
Як шматочок ранку, що заблукав у школі.
#705 в Різне
#102 в Дитяча література
#951 в Сучасна проза
Відредаговано: 25.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
