Дитячі оповідання
Банка для сміху
У Артемки на столі стояла банка з-під варення.
Порожня.
Він сказав мамі, що збиратиме туди сміх.
— А як ти його туди покладеш? — засміялася мама.
— Дуже просто.
Спочатку треба його впіймати.
Він ловив сміх на перервах, у дворі.
Іноді навіть у сусідки тітки Зіни.
Коли вона розповідала свої історії про те, чого не існує.
Там сміх був особливо рідкісний, але смачний.
Щоб сміх не втік, Артемко швидко закручував кришку.
За тиждень банка стала важкою.
Коли її струсити, усередині щось тихенько хихотіло.
Артемко вирішив, що подарує банку бабусі.
Коли вона повернеться з лікарні.
— Щоб, якщо стане сумно, відкрила й послухала.
Того дня, коли бабусю виписали, він обережно поставив банку на тумбочку.
Бабуся відкрила кришку — і кімната раптом наповнилася веселим гомоном.
Ніби там зібралося ціле шкільне подвір'я.
Бабуся сміялася до сліз.
— То це ти весь цей час був моїм ліхтариком радості?
— Ні, — серйозно відповів Артемко, — я був твоєю батарейкою сміху.
#769 в Різне
#130 в Дитяча література
#982 в Сучасна проза
Відредаговано: 29.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
