Дитячі оповідання

Ліхтарик для хмар

Михайлик завжди боявся, що хмари можуть заблукати вночі.
Він уявляв, як вони пливуть над містом.
А внизу — лише ліхтарі для людей, а для хмар — нічого.
Тому він зробив свій ліхтарик.
Не для людей.
Для них.
Банка з-під варення.
Усередині — гірлянда на батарейках.
На кришці — наліпка з ведмедиком, який тримає сонце.
Щовечора Михайлик вмикав ліхтарик.
Потім ставив його на підвіконня у своїй кімнаті на дев'ятому поверсі.
Довго дивився у вікно й пошепки казав:
— Летіть сюди. Тут світло.
Однієї ночі пішов сніг.
Тихий, мов сон.
Вранці на склі була кругла позначка.
Ніби хтось м'який і пухнастий зазирав усередину.
Михайлик обережно приклав до неї долоню.
— Отже, вони мене знайшли, — сказав він.
І знову ввімкнув ліхтарик.
Раптом хмари знову заблукають.

Влад Снігірьов

Подобається

#757 в Різне
#120 в Дитяча література
#974 в Сучасна проза

У тексті є: дитячі казки, добрі історії, дитячі мрії

Відредаговано: 28.07.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись