Дитячі оповідання

Курник

У бабусі в селі пахне хлібом і теплим пилом.
Зранку вона шурхотить на кухні, а я крадуся у двір.
У курнику вже гамірно.
Кури ходять, як бабусі на базарі, перемовляються, сваряться.
Одна, з білими крилами, дивиться на мене так суворо, що я опускаю очі.
Я сідаю навпочіпки.
Під рукою земля — тепла, волога від роси.
Кури підходять ближче, дзьобають мої шнурки.
Бабуся каже, що в них є своя ієрархія.
Але я думаю, що в них є королева, і вона вміє рахувати до десяти.
Сьогодні я вирішив подарувати їй маленький шматочок хліба.
Королева бере його обережно, наче розуміє — це не просто хліб.
А потім раптом повертається і йде вглиб курника.
Я чекаю.
За хвилину вона повертається з пером.
Впускає його біля моїх ніг.
Я забираю перо і розумію, що це був обмін.

Влад Снігірьов

Подобається

#778 в Різне
#127 в Дитяча література
#989 в Сучасна проза

У тексті є: дитячі казки, добрі історії, дитячі мрії

Відредаговано: 29.07.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись