Глава 30

До таверни група темних чародіїв першого року навчання, змогла сходити, для святкування початку спільного навчання та вибору старости, майже перед початком тижня врожаю.

"Весела відьма" зустріла їх апетитними ароматами запеченого м'яса та веселим гулом розмов більш ранніх відвідувачів, які вже встигли скуштувати хмільне пиво чи пряне солодке вино.

Студенти розмістились за великим дерев'яним столом, що стояв біля аутентично прикрашеної стіни: на ній розвісили гарні вишиті рушники, глиняні розмальовані орнаментом тарілки, що розмежували в'язанками цибулі та часнику з гострим перцем.

Втамувавши перший голод смачним овочевим рагу та м'ясом косулі, запеченим з духмяними травами, з чашами ароматного вина в руках, студенти почали свою розмову.

- Ти обіцяла пояснити нам, що сталось на першій практиці з некромантії, - нагадав дівчині Грох, доливаючи всім осінній теплий напій в чаші.

- Так, розповім, - кивнула Морана. - Так сталось, що росла я з тіткою в селищі, недалеко звідси, але з'явилась на світ я не в її родині. Тітка Хальві знайшла мене біля розбитого каравану, одного зимового ранку, коли ходила за сушняком до лісу. Вона жила одна, тому вирішила залишити мене, коли ніхто не відізвався на оголошення про знайду. Ми не знали, що в мене є якісь магічні сили, адже ніяких проявлень такого роду, не спостерігали, тому вона навчала мене знахарству. Як виявилось пізніше, мені магію заблокувала мама, коли ще була вагітною, щоб я змогла з'явитись на світ.

- Ти дізналась ким були твої батьки?, - здивовано запитала Гриза.

- У твоєї мами була інша природа магії, що вона заблокувала силу, щоб зберегти тебе?, - майже одночасно з перевертнем вирішила уточнити Аланіель.

- Так, дізналась... і ні, магія моєї матері така як і в мене..., - відповіла чародійка друзям. - Після тієї події на практиці, до мене в палату прийшла незнайомка, яка назвалась моєю мамою і розповіла історію мого народження. Виявилось, що мій батько - дракон, який мріяв про поєднання класичної магії та сили свого виду, в результаті він досягнув своєї мети, змінивши структуру своєї аури еманаціями смерті багатьох розумних. Так як під час експериментів він розібрався з системою роботи каналів та взаємодією внутрішньої сили людини та магії природи, то видозмінена чорна аура, змогла в процесі практик, прийняти і магію всіх стихій, і інші прояви сили навколишнього світу, які цікавили батька.
А мама... дракон подарував свою душу Темряві, прихилявся перед нею та захоплювався її силою та довершеністю. Мама сказала, що це було схоже на поняття кохання у людей. Батько хотів передати отриману комбінацію сил живій істоті, щоб його рід продовжився і важкі здобутки не зникли разом з ним... мама теж мріяла про того, хто її прийматиме такою як вона є, а не прихилятиметься з страхом в очах, хотіла принести в наш світ своє дитя... тому вона прийшла до нього у вигляді жінки і в результаті їх союзу народилась я.

- Ти говориш про маму як про певну силу... як про... Темряву?, - пошепки поцікавилась Аланіель.

- Так і є, - кивнула Морана, я - дитя Темряви і дракона. Саме через це мені заблокували силу після зачаття, щоб сутність матері не відштовхнула сторонню магію чи просто не поглинула її, розчинивши в собі. А для матеріалізації мене як живої істоти віддав своє життя та структуру живого організму мій батько, поєднавшись з коханою в її стихії, мама сказала, що забрала під час мого народження свого дракона до себе.

- Але чому ти не з ними, адже ти не зовсім людина?, - запитав Спріт.

- Не людина, в прямому сенсі, але жива істота, якій потрібно рости і розвиватись, а не розчинитись в стихії матері. До неї я зможу прийти набагато пізніше, так вона мені сказала.

- Так виходить тоді на практиці по некромантії, говорила не ти, а вона з тим мертвяком?, - уточнила Гриза.

- Угу, вона через мене відпустила його сутність, повністю відв’язавши енергію душі від тіла. Як виявилось, я і сама таке можу робити, без додаткової атрибутики, яку використовують темні чародії при роботі з некроенергією. Саме через це я зараз відвідую додаткові заняття у магістра Фрок, ми розбираємо структуру моєї сили і визначаємо межі можливого впливу на немертвих.

- Жесть… круто!, - сказав Алекс, з захопленням розглядаючи дівчину, - ми навчаємось з унікальною некроманткою.

- Доречі, цікаво чому у тебе теж магія драконів поєднується з класичною, - сказала Трагія роздивляючись Алекса.

- Магістри сказали, що це певно якась специфіка мого світу, - відмахнувся Алекс, - що мовляв колись дракон потрапив переходом на Землю і залишився там, тому в мені і є ця іскра, а так як магією в нашому світі не користуються, але вона є, то за покоління в рід влилось багато чародіїв, але без активних практик протистояння іскри з іншими силами не відбувалось, а потім вони навчились співіснувати. Ну, принаймні саме таку теорію розповів мені директор після перевірки структури моєї внутрішньої сили.

Студенти ще посиділи в трактирі, насолоджуючись смачними стравами та напоями і поспішили в гуртожиток. Завтра почнуться вихідні перед святковим тижнем і дехто планував сьогодні спакувати речі, щоб вранці вирушити додому.
 

- Тітко Хальві, привіт, я так скучила, - Морана кинулась в обійми рідної людини, радіючи зустрічі. Вона прийшла, зі своїм походним ранцем, до гостинного двору Марічки, щоб поїхатити сьогодні з тіткою додому.

- Привіт, моя дівчинко, - ніжно обійняла Хальві Морану. - Як ти тут? Сідай, розповідай, зараз Марічка прийде, їй прийняти якісь товари потрібно, а потім і Марко з своїх ранкових тренувань прибіжить.

- Ми сьогодні раніше поїдемо?

- Так, після обіду, зараз вже не така спека, ми навіть приїхали ввечері, ночами прохолодно подорожувати.

Морана кивнула, погоджуючись зі словами тітки і почала розповідати про навчання і академію.

- Ти так часто згадуєш магістра Сторна і забувшись інколи називаєш його Деміаном. В ваших відносинах щось змінилось?