Глава 29

- Магія ілюзій, як я вже розповідав раніше, дуже багатогранна. Ми навчилися створювати базові об'ємні конструкти правильної форми, зараз переходимо до більш складних об'єктів, - розповідав Морані архимагістр Тордон. - В майбутньому ти зможеш вливати свою магію в ілюзії, або брати необхідні компоненти з природи, для матеріалізації створеної конструкції.

Дивись, наприклад, я створив яблуко, - на долоні директора, наче з нічого, з'явилось гарне червонобоке середнього розміру яблуко, - для його ілюзії достатньо форми заданої моєю уявою і краплі внутрішньої сили, але воно ж справжнє, - старий чародій перекинув ароматний фрукт дівчині, яка сиділа навпроти нього за столом в кабінеті. - Для таких простих тіл достатньо звернутись до енергії, яка накопичується в повітрі та воді, вони присутні в навколишньому середовищі в великій кількості, та тієї, що рухається в рослинах за вікном, об'єднавши все це ти зможеш насичувати свої ілюзії рослин, овочів та фруктів, енергією, достатньою для матеріалізації.

- А якщо я буду в кімнаті де не має рослин, то створити реальний об'єкт не зможу?

- Запам'ятай, енергія завжди переходить з одного виду в інший, в світі все взаємопов'язане між собою - не можна щось створити з нічого, так само як і це щось, не може безслідно зникнути в нікуди...

Якщо в кімнаті, про яку ти говориш, будуть дерев'яні меблі, книги, підлога, тканини, то можна звернутися до їх матерії, все це не являється живою природою, але запас енергії, який зберігся в їх структурі, достатній для створення реальних тіл.

- Хм, а якщо там вже не має енергії, наприклад її витягнув інший чародій?

- Так і тіла не буде, - посміхнувся директор, - якщо з усіх частинок предмета забрати енергію, то його буде знищено. Матерія тісно взаємопов'язана з енергетичною складовою і вони завжди доповнюють одна одну.

Морана зробила помітки в конспекті і поцікавилась:

- Архимагістр Тордон, ви говорили, що можна створювати цілі підпростори за допомогою магії ілюзій. А що потрібно, щоб вони були справжніми?

- Створена чародієм частинка реальності завжди буде справжньою, просто без прив'язки до навколишнього світу, ця ілюзія буде плинною, змінюватись та знищуватись по мірі переміщення в ній реальних об'єктів, тих же чародіїв, що перейшли в неї, вважай це чимось схожим на навіяний сон. А от коли ти закріпляєш підпростір, прив'язуючи його до навколишнього світу, то він може стабілізуватися, отримавши прямий канал енергетичного зв'язку з природою нашого світу.

Деякі чародії створюють артефакти, які можуть брати енергію від своїх господарів, це зручно в недовготривалі періоди, коли потрібно наприклад, підсилення родової магії чи ще щось схоже, в інший час краще такі предмети не носити, а розміщати їх в спеціальні стазисні лари, де об'єкт наче засинає, і для підтримки його існування достатньо вливати краплю своєї енергії раз в декілька років. Якщо ж такий артефакт-п'явку прив'язати до звичайної людини без магії, або до того, чий дар дуже слабкий, то магічний об'єкт почне витягувати життя з господаря, замість сили, якої для нього буде недостатньо.

Морана здивовано кивнула і почала швидко записувати слова магістра про підпростір та артефакти, зазначаючи умови збереження магічних об'єктів, що п'ють силу господарів.

- Добре, а тепер спробуй створити сферу, звертаючись до магії повітря, додай туди енергетичні лінії водної стихії, а коли конструкт закріпиться, звернись до листочків чи квітів за вікном, щоб влити в своє творіння силу природи, створюючи при цьому образ яблука...
 

Морана йшла до гуртожитку, стискаючи в руці кривеньке жовте яблуко, яке змогла створити на парі з вивчення ілюзій. Вона радісно посміхалась, уявляючи що можна матеріалізувати такими методами. Архимагістр попередив її, що зловживати силою природи не потрібно, і якщо яблуко може вирости самостійно, то це краще, ніж знищити маленький живий листочок дерева, для його створення. Але сам факт можливостей, які відкривали ілюзії, дуже тішив дівчину, адже навіть в дуже важкі періоди завжди можна створити необхідні для існування їжу та воду, а це дуже важливо.

- Привіт, ти вже звільнилась?, - Морану наздогнав Деміан і йшов тепер поруч тепло посміхаючись.

- Ой, привіт, - дівчина розквітла посмішкою у відповідь, - так, а що?

- Та хотів з тобою поговорити. Може в парк сходимо?

- Добре, почекай мене кілька хвилин, я занесу речі і повернусь.

Деміан кивнув і залишився біля входу в гуртожиток. Морана вже було підійшла до дверей, але дещо згадавши, повернулась до магістра.

- Ось, тримай, - дівчина простягнула своє яблуко Деміану.

- Хм, - декан взяв подарунок і покрутивши його в руці, запитав, - я так розумію в тебе практика з магії ілюзій сьогодні перейшла на реальні природні об'єкти?

- Так, - радісно погодилась чародійка, і з гордістю додала, - це моє перше яблуко.

- Дякую, мені дуже приємно, що ти його подарувала саме мені, - посміхнувся Деміан і легенько торкнувся пальцями щоки Морани.

Дівчина глибоко вдихнула і поспішила до гуртожитку, щоб швидше відправитись на прогулянку.

Поки збиралась, обдумувала їх дивні стосунки з магістром. Після тих страшних подій, що відбулись на початку осені, пройшло вже два місяці, наближався Тиждень Врожаю, під час якого всі святкували закінчення теплого періоду, що подарував гарні запаси на зиму, в останній день святкового тижня відмічали День Першого Снігу, яка б погода не була, в цей день, вперше за рік, завжди випадав сніг.

Деміан прийшов, після всіх страшних подій, до неї на світанку в лазареті, виявилось він заночував в сусідній палаті, після невдалого нічного рейду. Вони довго говорили про всі події, що сталися і в кінці розмови Деміан сказав:

- Морано, я хочу щоб ти знала, що я поцілував тебе не лише через необхідність переправити потік сили. Мене до тебе тягне з першого дня знайомства, моя сила прийняла твою також, і ти для мене дуже важлива. Якщо я тобі теж небайдужий, то я хотів би спробувати зв'язати наші життєві шляхи в одну дорогу, але вважаю, що потрібен час для повноцінного розкриття твого дару... я не буду з іншими, дочекаюсь поки ти навчишся контролювати свої внутрішні потоки і повністю розкриєшся в магічному плані, тоді наша близькість не буде дестабілізувати твою силу, - чоловік замовчав вглядаючись з тривогою в очі дівчини, очікуючи її реакції на свої слова.