Глава 24

Пара з історії виявилась не дуже цікавою, навіть якоюсь сонливою. Лекцію читав старий архимагістр теоретичної магії Парфеніус, мова його була плинною та повільною, сивий чародій жодного разу не змінив тональність під час начитування матеріалу. Сонце заглядало у вікно і в аудиторії стояла тиша, пилинки майже нерухомо висіли в повітрі, лиш злегка погойдуючись в такт голосу магістра. Велика аудиторія, в якій зібрались студенти різних спеціальностей першого року навчання, здавалось задрімала, разом з молодими чарівниками, яких заколисував розмірений темп лекції.

Здавалось би, цікаві ж речі розповідає старий маг - про королівства та героїв, неймовірні битви за владу та землі, боротьбу та признання драконів, розвиток магії та науки... але тихий шелест його голосу, схожий на шум океану, що в ясну погоду своїми хвилями м'яко набігає на пологий берег, вводив студентів в своєрідний транс.

- Нам і медитації ніякої не потрібно з такими лекціями, - потягуючись до хрускоту в спині, сказав Алекс після закінчення пари, - я ледь не заснув.

- Угу, ледь висиділи, - закивав Спріт, - очі так і злипались.

- Я читала про магістра Парфеніуса, - задумливо сказала Аланіель, - він хоч і отримав ступінь з теоретичної магії, але займався вивченням самих різноманітних напрямків чародійства. Його трактати по розвитку підсвідомості та розробки медитативних практик, одні з найпопулярніших серед робіт цього типу.

- Хм, хочеш сказати він нам реально пару по медитації провів?, - посміхнулась Гриза.
- Ні, я про інше, - захитала головою напівельфійка, - він розробив декілька методик закріплення інформації в зоні довготривалої пам'яті, через підсвідомість людини, на основі медитативних технологій. От скажи, в яку пору року відбулась Вердмінська битва?

- Влітку, - не задумуючись відповіла перевертень.

- А які війська виступили на стороні самопроголошеного короля Самарії?

- Всі стрілецькі батальйони та кінні підрозділи армії..., - так само не роздумуючи видала Гриза, і тут вона зрозуміла задум магістра-історика, - ого, так ми що реально всю лекцію запам'ятали?

- Круто, я й не зрозумів одразу, але коли почув питання, так само чітко як і Гриза, знав відповіді на них, наче неодноразово зустрічав ці факти і добре запам'ятав їх, - зрадів Тріос.

- Отож, а ви кажете спати вам хотілось, - підняла вказівний палець вгору Аланіель, - архимагістр великий вчений і всі його дії виважені і логічні.

- Дійсно, тепер я теж ним захоплююсь, - посміхнувся Алекс. - Ну що, пішли обідати? В мене потім спецкурс з бойової підготовки, буду вчитись меч тримати в руках, чи що там мені видадуть.

- А в мене зіллєваріння, - сказала Морана.

- Угу, у всіх свої спецкурси сьогодні на останній парі, - покивав Грох, - потрібно буде зробити загальний список з примітками, щоб в групі завжди знали де кого шукати під час індивідуальних занять.

Відьмочки лукаво переглянулись і підійшли до орка.

- Грох, котику, - замуркотіла Сані, підхватуючи орка під руку, - а ти не хотів би стати нашим старостою?

- Так, - з іншого боку прилаштувалась Нілена з ніжною посмішкою на обличчі, - ти в нас такий розумний, мужній, турбуєшся про всіх - справжній лідер, навіть більше - вождь!

- Оу, я не думав якось про це, - здивовано дивився на дівчат орк.

- А реально, давай, - ти дійсно самий відповідальний серед нас, в тебе є якісь плани по внутрішніх організаційних моментах в групі, зауважу - дуже логічні плани, - закивав погоджуючись з дівчатами Алатіель. - Ти ідеальний староста для нас.

Всі інші теж бурно підтримали запропоновану кандидатуру, орк подобався одногрупникам своєю відкритістю та почуттям справедливості, завжди намагався діяти чесно та по совісті.

- Добре, добре, - заусміхався на всі ці емоційні викрики та улесливі компліменти Грох, - я згоден, можемо спробувати.

- От і чудово, - зрадів Алекс, який найгучніше кричав агітуючи орка, так що всі, кого зустріли темні чародії дорогою до їдальні, здивовано дивились на активну компанію. - Одразу і відсвяткуємо в кінці тижня, коли в трактир підемо... а зараз обідати, а то я меча чи алебарду, чи що там мені видадуть, не втримаю.

Одногрупники з сміхом та штовханиною поспішили до їдальні.
 

На зіллєваріні збірну групу першокурсників вітали одразу два магістри - висока та струнка ельфійка Мелісаніель, магістр світлої магії та природи, з довгим золотистим волоссям та блактиними очима, жінка здавалась ранковим сонячним промінцем, якому хотілось посміхнутись, вітаючись після темної ночі; та магістр природи і цілительскої майстерності Спорк, низенька кругленька жіночка, з рум’яними щічками та карими очима, які наче постійно посміхалися, їх при цьому дуже гарно відтіняло каштанового кольору волосся. Магістри дивно виглядали поруч, якось навіть трохи комічно, такими різними вони були, але, з часом, всі в академії настільки звикали бачити їх разом, що окремо, навіть в розмовах, майже не згадували.

Морана отримала естетичне задоволення від лекції. Всі її улюблені трави мали чітку класифікацію і сфери застосування, більшість інформації була відома дівчині, але відкриті детальні характеристики, дуже порадували юну чародійку, тому вона старанно записувала все, що розповідали на парі, навіть замальовки рослинок робила на полях зошита... потім обов'язково потрібно показати конспект тітці Хальві, от би її ще й з магістрами познайомити, скільки спільних тем жінки б знайшли для розмов, навіть уявити важко.

А от з еліксирами та настоянками було ще цікавіше, адже деякі назви і застосування відомих трав Морана чула вперше, це давало надію на те, що навіть в цій, вже добре відомій дівчині сфері, нова інформація поповнить цінний багаж знань темної чародійки.
 

Біля кабінету декана Сторна Морана зіштовхнулась з незадоволеною, але дуже гарною, ельфійкою. Приталена блакитна сукня дуже пасувала дівчині, світле волосся зібране в високу зачіску переливалось трьома відтінками золота, що було дуже модним в цьому сезоні в столиці (про це Морані розповідала Трояна, яка вирішила теж пофарбуватися, враховуючи бум, який викликало нововведення, серед аристократії). Всю ідеалістичну картину псував гнівний вираз обличчя ніжного створіння, яке в цей момент більше нагадувало не ельфійку, а відьму, що планує помсту. Морана провела здивованим поглядом дівчину і постукала.