Глава 9

Академія Морані сподобалась, багато зелені на території, місця для відпочинку у вигляді альтанок, лавок біля фонтану та просто затишних куточків в будівлях. Крім центрального корпусу Трояна показала дівчині великий тренувальний полігон, з смугою перешкод та закритою екрануючим куполом зоною, для проведення активних спарингів. Оранжерею, в якій було зібрано тисячі різних екземплярів рослин, за ними доглядали природники та цілителі. Окремо знаходився корпус факультету ілюзій, маги-ілюзорники приїздили навчатись в академію з усього королівства, в них навіть окремий гуртожиток був, лише для одного факультету, в кожному крилі по три коридори на поверхах, і в деяких кімнатах жили навіть по троє. Також окремо знаходився корпус природників, там займались як по прямій спеціалізації маги природи та стихій, так і учні з інших спеціальностей, які мали нахил до магії вогню, води, землі чи повітря. Зали для загальних лекцій розмістились в головному корпусі, як і всі деканати, а в підвалі проводились практикуми з некромантії. Зачаровувачі світлих та темних артефактів займались в корпусі бібліотеки на третьому поверсі, другий там було відведено під музей, а в підвалах знаходився архів, в якому, якщо вірити легендам, була прихована, магією ілюзій, зона з старовинними трактатами, серед яких літописи по магії смерті та жертвоприношеннях були одними з найбезпечніших.

В бібліотеці Морана взяла книги з вивчення основ темного чародійства та історії. Високі полиці з книгами, які простягались вздовж стін та сягали стелі, дуже вразили першокурсницю. В цій обителі тиші та знань головним був гоблін, як дві краплі води схожий на їх коменданта в гуртожитку, Трояна пошепки пояснила, поки Морані підбирали книги, що вони рідні брати, але зараз не спілкуються один з одним, так як посперечались через якийсь родовий артефакт, хоча вона пам'ятала, що коли була на першому курсі, то брати теж майже рік не розмовляли, через непорозуміння в питаннях сімейної генеалогії. Гоблін-хранитель приніс книги Морані і сказав:

- Я б радив вам прийти за навчальною літературою одразу після проходження іспиту, так як на останньому тижні літа за книгами починає приходити велика кількість бажаючих.

- Добре, дякую, - ввічливо відповіла Морана, - підкажіть ще будь ласка книги по зомбі та некромагії.

Гоблін уважно подивився на дівчину і відповів:

- Спеціальна література по некромантії видається за наявності письмового дозволу куратора. А тобі навіщо таке?

- Для себе хотіла почитати, - зітхнула Морана, - в мене дар відкрився якраз при нападі мертвяка якогось, схоже зомбі якраз і був, тітка сказала, що дивний вигляд прояв моєї магії мав.

- Ну, можу лише порадити до декана чи ректора за дозволом звернутись, якщо така ситуація, то може й на першому курсі підпишуть, - розвів руками хранитель бібліотеки.

Вечір подруги знову провели за розмовами.

- Ти розповідала, що тітка тебе знайшла серед розбитого обозу, - сказала Трояна, - можливо ти з родини темних чародіїв, які ховаються від влади, тому твої родичі не відреагували на новину про дівчинку-знайду, що з'явилась у відділках по всьому королівству. В наш час не відловлюють таких як ми, але будь який маг міг вчинити щось протиправне, а у темних методів творити зло дуже багато.

- Навряд, мене б просто викрали, якщо їм так важливо було приховати кров та тип магії, або знищили б, - відповіла подрузі Морана, - швидше за все мої батьки були сиротами, так як їх рід винищили під час агресії проти темних, і вони загинули під час того нападу... та й я б загинула, якби не Чорний.

- Чорний? Це хто такий? Ти наче нічого не казала, що хтось тоді допомагав, крім твоєї тітки.

- Чорний - це вовк, тітка Хальві сказала, що побачила як він зігрівав мене біля перевернутого возу, і відійшов сам, щоб її не злякати, коли вона підійшла ближче. Він нам навіть здобич приносив, я як була молодшою все хотіла припильнувати коли він приходить, але лише кілька раз бачила коли вовк повертався вже до лісу.

- Ого, а то точно був вовк? Якось дуже логічні та людяні вчинки, як на звіра...

- Ми теж так думали, але підтвердження, що він перевертень чи ще хто, ми не маємо.

- Дивна якась ситуація виходить: на обоз напад стався, нікого та нічого не знаходять, ти теж наче сама по собі, ніхто не шукає, ще й вовк цей...

- Ну, що є те є, минуле важко через стільки років розгадати, якщо не має нових подробиць.

- Так то воно так, але можливо варто було б все таки з вовком розібратись, якщо він перевертень, але не може перекинутись, таке буває, то магістри могли б йому допомогти, а там може й таке статись, що він подробиці нападу бачив. Можливо там спеціально на твою родину полювали і ми б дізнались хто ти і що там за історія була.

- Ну, якщо інформація має з'явитись, то так і буде, - хитнула головою Морана, - але про перевертнів реально потрібно почитати, я й не знала, що в них проблеми з оборотом можуть бути, так то може давно спробували б допомогти.

- Добре, давай спати, - позіхаючи запропонувала Трояна, - а то нам завтра знову в центральний корпус йти.

- Давай, але мені пообіді аж, так що ввечері побачимось, - погодилась Морана.
 

Наступного дня Морана до обіду провела час за книгами. Знайшла підтвердження слів Трояни про різносторонність темної магії і намагалась зрозуміти до якого типу належить її, по всіх прорахунках виходило, що до некромагії, але ж так неприємно було на того зомбака дивитись, брр.

Після обіду дівчина знову пішла до директора Тордона.

- Вітаю Морано, сідай, зараз продовжимо вчорашню роботу, - привітно посміхнувся архимагістр.

- Доброго дня, дякую, - ввічливо відповіла Морана, - все робити як вчора - заплющити очі і концентруватись на силі?

- Так, зараз я візьму прилад, що розділяє типи магії, - старий чародій почав щось шукати в шафі, - вчора ми з колегами обговорювали твою ситуацію і старший магістр темної магії Деміан Сторн, до речі твій майбутній декан, запропонував цікаву річ - ми можемо не відділяти чужорідну магію, а чітко визначити положення всіх її шматків, що залишились після розриву блоку, і дати можливість твоїй силі змінити їх, поглинути так сказати.