Глава 35. Я – Світлотінь. Частина 3.

 - Відпусти, я хочу сісти, а то у мене нога болить - забила, коли падала, - почула я голос Дари.

 - Що ж ти раніше не сказала?  - Принц Світла легко підхопив дівчину на руки.

 - А як ось це все накажете розуміти?  - поцікавилася леді Євгена.

 - А так, що я, світлий принц Титана, Вей Дукей, збираюся одружитися з донькою бога Перуна Дарою Перуновою і прошу лорда Ліннона, як головну особа в академії, а також темні і світлі сили, представниками яких є ангел та демониця, благословити  нас.

 - Дара?  - здивовано перепитала леді.

 - А я якось і не проти, - знизала плечима дівчина.

 - Е!  А як же ми?  - Януарій підхопив на руки русалоньку, що стояла поруч.  - Ми взагалі давно кохаємо один одного і теж хочемо стати чоловіком і дружиною.

 - Хочемо, - підтвердила русалка, притискаючись до однорогого.

Як же це?  Коли ж це?  А я і не помітила нічого...

 - Ми, як завжди, запізнюємося, - теж підняв мене на руки Принц Ночі.  - Але нічого, краще пізніше, ніж ніколи.  Тато, мамо, я прошу руки у вашої дочки.

Ангел і демониця, як я зрозуміла, остовпіли.

 - Наша донька стане принцесою Темної сторони?!  - захоплено прошепотіла мама.

 - Ні, - похитав головою Лей.  - Після весілля я, відповідно до закону, з принца стаю королем, а моя дружина, звісно, отримує титул королеви.

  Я в повному шоці.  Він, звичайно, зізнався мені в коханні, але справа була в вогняній пастці, коли ми думали, що загинемо.  А я?  Я люблю його?  Мені ж навіть ніколи було толком подумати над цим доленосним питанням.  Начебто так... Але я це усвідомила ось тільки... До сьогоднішнього дня вважала його викрадачем і рабовласником.  Хоча, якщо розібратися... Ой, страшно-то як!  Якщо я вийду за принца, то стану королевою Темного Континенту, темною королевою!  Ось це справи!  І він автоматично стане королем.  Приємно, зрозуміло.  Але, може, варто було спочатку перевірити почуття?

 - А-а-а...  М-м-м... А вона заміж хоче?  - промимрив, нарешті, ангел.

 - За такого чоловіка, я впевнена, хоче, - мугикнула, схилившись до його плеча, мама.

Так що ж, за мене знову вирішувати будуть?!  - обурилася я, і мало не зіскочила з теплих приємних рук, щоб виступити проти того, щоб за мене рішали.

 - А якщо Сень не хоче, - з усмішкою озвалася принцеса Ані, - то я поки що вільна.

Після цих слів я абсолютно чітко зрозуміла, що хочу.  Точніше, не хочу віддавати мого принца ніяким принцесам.  І зовсім не хочу злазити з його затишних рук.

А тут ще Лей Дукей схилився до мене, і подарував такий ніжний поцілунок, що я, забувши про сумніви, енергійно закивала головою:

 - Хочу, точно хочу!

 - Тоді і ми не проти, так, любий?  - смикнула ангела за хітон демониця.

 - Чекайте, чекайте!  - втрутився лорд Ліннон.  - Я, звичайно, все розумію.  Кохання-зітхання і все таке... Але студентам ще три роки навчатися.  Ну, нехай не три, а два з половиною залишилося.  До закінчення навчання ніяких весіль!

Хорове «У-у-у-у-у !!!»

 - Але, з огляду на обставини, що склалися, дозволяю темному та світлому принцам відвідувати своїх наречених на території академії.

 - Ур-ра-а!!!  Хай живе лорд Ліннон!  Хай живе БУРСА!

 - Тихо!  Всі тихо!  Мені дзвонять звідти!  - крикнув ангел, піднімаючи руку і вказуючи пальцем на небеса.

Ми замовкли.  Тато приклав порожню долоню до вуха і прислухався.  Обличчя його потемніло і витягнулося. Не відповівши співбесіднику ні слова, він безсило опустив руки.

 - Що?  Що трапилося?!  - схвильовано запитала мама.

 - Це жахливо!  - вигукнув ангел.  - Мене тільки що звільнили за спілкування з темними силами!

 - Не так вже це й страшно, я тобі про це ще вісімнадцять років тому говорила.  Мені теж до своїх повертатися тепер не можна.  Я ж спілкувалася зі світлими силами!  І що мені тепер робити?  - запитально дивилася на тата красуня демониця.

Ангел розгублено озирався і все не наважувався відповісти.  Ех, батьки, батьки.  З'явилися - і тепер думай про них, піклуйся, вирішуй їхні проблеми.

 - Лей, - голосно звернулася я до темного принца, - у вас там ніде продажній острівець на Титані  не завалявся?

 - Знайдемо, - з готовністю відгукнувся Принц Ночі.  - Ось тільки поверну собі владу і надам список вільних.

 - Ах, так, тобі ж ще потрібно скинути з престолу свого молодшого темного братика, я й забула.

 - Я допоможу, - відгукнувся Принц Світла.

 - Ой, ви його хоч не вбивайте, краще повиховуйте, - занепокоїлася я.

 - Після того, як у мене, з вашою допомогою, знову опинилися всі реліквії роду, повернення влади є простою формальністю.  Швидше за все, Жей вже втік з Титана, побоюючись розправи.

 - Що ж, тоді і проблем немає.  Мама, тато, ви згодні купити тут острів?

Ангел зітхнув і знизав плечима: