Глава 20.Кіднепінг. Частина 2.

Як і обіцяв Перевізник, вранці на обох сторонах річки запалали вогнища, які свідчили, що хтось чекає паром.  Так як вибір був уже зроблений і зустрічатися з представниками обох кланів сенсу не було, господар готелю доставив нас відразу на бік Жовтих Лілій.  Красива амазонка тільки рота відкрила, щоб почати вербування, як я її перебила:

 - Знаєш що, дорогенька, давай, проведи нас прямо до вашої Глен.  Нам є що їй сказати.

Амазонка хмикнула, але свиснула, викликаючи невеликий загін вершниць, що чекали в найближчих заростях терну.  Нас розсадили другими сідоками, крім Сема, якому через його габарити довелося надати цілу конячку.  Хвилин п'ятнадцять - і ми у військовому таборі, великому та галасливому.

  Глен Карена зустріла нас у похідному наметі, досить великому. Вона виявилася молодою привабливою особою з довгим хвостом світлого волосся, високим округлим чолом і приголомшливо чарівними рисами обличчя.  Шкіряний одяг, майже повністю складався з ременів різної ширини і конфігурації та вигідно виділяв привабливі місця бездоганної фігури.  Так, за такою предводителькою можна йти... Але не в останній же бій!  До речі, шуканого меча в наметі видно не було.

 - Ти привела новобранців, Тея?  - обернулася Глен до амазонки, що доставила нас.

 - Вони ще не підписали контракти, - схилила в поклоні голову Тея.  - Хочуть поговорити з тобою.

 - Добре, - посміхнулася очільниця Жовтих Лілій, показавши бездоганно білі зуби.  - Залиш нас.  А ви правильно вчинили, що вирішили приєднатися до сторони, яка, безсумнівно, здобуде перемогу в майбутньому бою, - звернулася вона до нас.

 - О, ні, дорога Глен, - знизала плечима я, - ви помиляєтеся.  Ми зовсім не збираємося брати участь у знищенні цього краю, який колись був таким розкішним та благодатним, а тепер просто гине..

Карена насупилася, значить, ця проблема і її хвилює.

 - Ми прийшли абсолютно з іншою метою.  Питання нас цікавить економічне.  Так, ми дійсно переконані, що переможцем в останній битві вийде клан Жовтої Лілії, тому і звертаємося до вас заздалегідь.  Я, як торговий представник королівського дому Венери-Торг, пропоную вам продати землі виміру Амор Венус, як ваші особисті, так і завойовані в майбутньому бою, принцесі Кастільді Третій за цілком пристойну суму: сто тисяч реалів.

Очі Глен від подиву вилізли з орбіт.  Вона навіть задихнулася від обурення нашим нахабством і насилу вичавила:

 - Ви що, з глузду з'їхали?  Всього сто тисяч за цілий вимір?

 - Цілих сто тисяч за знищений, понівечений, спотворений вимір, у відновлення якого доведеться вкласти не один мільйон, щоб довести його хоч до якогось стану.

 - А заради чого я тоді, питається, воюю?  Я сама стану повноправною господинею Амор Венус.  Я сама…

 - Наскільки нам відомо з надійних джерел, - перебила я Карену, - у вас вже немає необхідних коштів для відновлення виміру.  А після останнього бою і того, що є, не залишиться.  Ви будете сидіти, вибачте, голою дупою на попелищі?  У вас не буде ні людей, ні зброї, щоб захиститися. У вас, навіть, харчів вже не буде. Так вас голими руками візьме будь-хто.  Хоч королівська армія, хоч гноми, хоч навіть...  белопузи.  З усіма потрохами.  Ви ж досить розумна жінка, щоб зрозуміти, що у вашому положенні перемога - це, просто-напросто, кінець.

Глен спустошено опустилася на похідний розкладний стілець.  Її очі, як загнані звірі, металися туди-сюди по наметі, не знаючи, де зупинитися.

 - У вашому положенні сто тисяч живих грошей і можливість втекти, врятувати своє життя - дуже навіть вигідна пропозиція.

 - Ні!  Ні!!!  - відчайдушно затрясла головою Карена.  - Я тут господиня!  Я не залишу Амор Венус!

 - Залишитися тут господинею можливо тільки за однієї єдиної умови, - спокійно сказала я.

 - Якої?  - з надією підняла голову очільниця Жовтих Лілій.

 - Увійти в частку з тими, хто візьметься відновлювати вимір, поки ще є така можливість.

 - Тобто?

 - Після останньої битви, як передбачають фахівці, відновити Амор Венус буде, практично, неможливо.

Глен важко зітхнула.  Я продовжила:

 - На ваш досвідчений погляд, скільки необхідно вкласти коштів на даний момент, хоча б по мінімуму?

 - Мільйонів десять, не менше, - похмуро буркнула Карена.

 - А у вас в наявності?

 - Близько трьох, - опустила вона голову.

 - А у ваших противників, у Бузкових Лілій?  Так, навскидку?

 - Не більше одного мільйону, за попередніми прогнозами.

 - Отже, - підбила підсумок я.  - Якщо останнього бою не буде, Амор Венус ще є шанс відновити за десять мільйонів реалів.  Ви вкладаєте в спільну справу свої три, ваші супротивники, які стануть вашими колегами по бізнесу - мільйон, і принцеса Кастільда ​​Третя, чиїм торговим представником я є, готова вкласти шість мільйонів.  Коли піде прибуток, доходи будете отримувати відповідно вкладеним капіталам: ви - тридцять відсотків, бузкові - десять, і принцеса - шістдесят.

Слово «дохід» завжди на народ впливає глибоко позитивно, і Карена зацікавлено підняла голову.  Сподіваюся, вона жінка достатньо розумна, щоб зрозуміти: це єдиний шанс утриматися на плаву.