Глава 11. Пошуки починаються. Частина 4.

На шум прибіг господар закладу, підраховуючи на ходу збитки і поспішаючи з'ясувати, хто візьме на себе відповідальність за вчинений теракт. Але, до його чи то радості, чи то розчарування, збитків не виявилося. Все було врятовано героями, що самовіддано кинулись грудьми «на танки». Постраждалою виявилася тільки я, яку ніхто не поспішав рятувати, навіть синці і шишки довелося рахувати самостійно.

- Сем, ти? - вигукнув торговець, ящероподобний  розумний в сюртуку.

- Я, старий Брямкусе, - відгукнувся з-під дерева білопуз. - Ось привів до тебе покупця.

Торговець допоміг Сему поставити дерево, забрав з рук гнома вазу і повісив на місце кинджал.

- Просто диво, що все ціле, - похитавши головою, констатував факт Брямкус. - Жоден листочок не відвалився. Хіба що за моральну шкоду з вас здерти, а?

- Старий, не треба так жартувати, краще обслужи дівчину, - білопузик подав мені крило, допомагаючи піднятися.

- І чого бажаєте, вельмишановна? - запобігливим голосом запитав торговець.

- Рідкісні види холодної зброї, - відповіло за мене «пташеня».

- Мечі, - додала я. - Мене цікавлять тільки мечі.

- Тоді ходімо в наступний зал, - вклонився злегка старий. - У мене непоганий вибір. Яка зброя вас в першу чергу цікавить: бойова, мисливська, спортивна?

- Що-небудь ексклюзивне, - відповіла я, підтримувана торговцем антикваріатом з одного боку і Строкатим Семом - з іншого.

 Вони обережненько вели мене під руки, мабуть, побоюючись, щоб я знову що-небудь не звалила. Можна подумати, я винна, що тут так все напихано.

- Ланцюги, викувані самим Вулканом, - відпускав на ходу коментарі Брямкус. - Втім, вас це, як я зрозумів, не цікавить. Сокири, скандинавська робота, часи Одіна... Ось, - він підкинув в повітря маленький топірець з коротким держаком і невеликим лезом, - такий використовували лише як метальну зброю. Але цей - з секретом. Ефект бумеранга! - кинув він непомітний погляд в бік гнома. - Завжди повертається до господаря.

- Оригінально, - втрутилася я. - Відмінна штука, щоб звести рахунки з життям.

- Ображаєш, дівчино, - докірливо похитав головою Брямкус. - Повертається виключно держаком!

- А, ясно, тоді можна обійтися легким струсом мозку, - зробила висновок я. - Або важким, з повною амнезією.

Зате у гнома очі розгорілися, як у кішки при вигляді миші в блюдці зі сметаною. Я до цих пір взагалі вважала, що він німий, а тут як закричить:

- Скільки?!

Ми зі Строкатим вражено втупилися у нього.

- Скільки? - повторив Хряк тихіше.

- Десять реалів, - Брямкус дбайливо протер пальцем лезо. – Всього лише десять реалів за таку чудову зброю, не раз охрещену кров'ю в смертельному бою ...

Хряк знітився. Він опустив голову, ворушачи губами і підраховуючи про себе, скільки років йому належить працювати на «Цербера», щоб зібрати потрібну суму. Боюся, з оплаченого нами в агентстві реала за послуги охоронця йому особисто перепаде не більш сотої частини, судячи з його пригніченого вигляду.

Оцінивши одним оком шанси продати топірець, торговець знову повісив його на гак.

- Сокири... Списи... Тризуб Нептуна - чорновий варіант... Справжня японська «дао» - сокира-меч, тільки з додатковою функцією самозаточки. Китайський «ніж місячного дракона»... Точна копія списа, яким святий Георгій убив дракона-людожера... А ось і те, що вас цікавить: клинкова зброя. Шаблі, палаші, шпаги, мечі... Не хочете подивитися справжню шпагу пана Портоса? Або, може, шаблю славнозвісного українського отамана Сірка?

- Мене цікавлять саме мечі, - похитала головою я.

- Ага. Тоді можу запропонувати меч Альоші Поповича, підняти його і не намагайтеся. Давньоруські мечі відрізняються масивністю і надійністю. Скільки років, і ніякої корозії металу! Ні? А ось меч з легендарної Атлантиди! - вказав він на відливаючий кривавим відблиском вузький довгий клинок в футлярі під склом. - Тільки торкатися його без спеціального посвячення не рекомендую, не визнає - зарубає. - розчаровано глянувши на мою незацікавлену фізіономію, торговець поспішив до наступного екземпляру: - А-а-а, тоді вам потрібен меч конунга франків Сигурда, правнука самого бога Одіна, який не знає поразок і розрубує камінь, зламаний його батьком Сігмундом об спис Одіна і відновлений Регіном! Меч Грам!

Я похитала головою:

- Тут немає того, що я шукаю.

- Тоді що ж вам потрібно, люб'язна? - обурено вигукнув Брямкус. - Такі ексклюзивні екземпляри вас не зацікавили! Що ж ви, в такому випадку, збиралися у мене купити?!

- Інформацію, - спокійно відповів Строкатий Сем.

- Добре, - кивнув ящероголовий. - Якщо я зможу допомогти вам, з вас 3 реала.

Я згідно кивнула. Білопуз докірливо глянув на мене, напевно, він збирався поторгуватися. Так, мабуть, я поспішила. Ціна скажена. Але куди тепер дінешся?

- Отже, що ж ви хочете дізнатися від старого Брямкуса, дорогенька, - схилив зацікавлено голову торгаш.

- Чи не з’являвся чи на Венері меч з півмісяцем на ефесі?