Глава 4. День другий. Частина 3.

Ранок наступного дня зустрів мене сонмом сумнівів. Промені сонця, що сходить били в закриті очі, а мелодія, що нагадувала передзвін дзвіночків, вперто лізла крізь вуха у свідомість. Це була не моя мелодія, встановлена ​​замість традиційного дзвінка будильника на смартфоні. Цікаво, хто поміняв настройки в моїй мобілці? Не відкриваючи очей, я спробувала намацати її рукою, щоб відключити будильник. Я завжди залишала смартфон поруч, щоб не підхоплюватися з ліжка. Але дзвіночки замовкли самі, і я заспокоїлася. Встану на повторі. Якийсь дивний сон приснився мені цієї ночі. Ніби батько у мене - ангел, мама - демоница, і відправили вони мене вчитися в магічну академію на далекий острів. І всі студенти там були не звичайні люди, а напівміфічні-напівфантастичні істоти. Це все через нерви. Школу закінчила, атестат про повну загальну середню освіту отримала, думай тепер, куди вступати, якщо нікуди особливо і не тягне, але і вдома сидіти не хочеться. Час вже визначатися, здавати кудись документи, а то ночами жахливі сновидіння замучать. Я солодко потягнулася і відкрила очі.

Приїхали. Розкішна обстановка апартаментів і красива дівчина з довгою гривою русявого волосся, яка  наводила марафет коло дзеркала, ввели мене в шоковий стан. Це що,  не сон був? Чи це до сих пір - сон?

- Прокинулася? - обернулася до мене дівчина, блиснувши зеленими очиськами, і насупилась, побачивши мою приголомшену фізіономію. - Що з тобою, Сень? Ти не виспалась, чи що? Йди умивайся, а то на сніданок  не встигнемо. Ну, чого ти дивишся так?

Рука нарешті намацала мобільник. Чорний. Здох без підзарядки.

- Я подумала, що вчорашній день мені наснився...

- А, он воно як?! - розсміялася русалка. - Ні, дорога моя Сень, все насправді, і ми зараз можемо запросто реально залишитися без сніданку!

Хочеш - не хочеш вірити в те, що відбувається, а куди дінешся? Ми нашвидку зібралися і спустилися вниз, до кафе.

- Давай заскочимо до «Столу замовлень», а то я забула взяти з дому зубну пасту і щітку, - запропонувала я.

- Давай, тільки швиденько, - погодилась Уна.

Близько «Столу замовлень» вже утворилася купа мала бажаючих отримати все і відразу. Це була п'ятірка наших супротивників, вони шуміли і галасували, явно обурюючись несправедливістю і встановленими на острові порядками. Підійшовши ближче, ми побачили закидану папірцями підлогу. Щоб оформити замовлення, потрібно було заповнити стандартний бланк, яких в спеціальному відсіку знаходилося  достатньо: вписати свої ім'я-прізвище і що саме потрібно. Піднявши пару кинутих листочків ми побачили, що Вольдемар наполегливо намагався замовити коньяк, лікер, шампанське і, мабуть, інші алкогольні напої, але автомат так само наполегливо повертав бланки з резолюцією «Заборонено!»

- Або він мене, або я його! - кричав бастард, вписуючи в черговий бланк текілу.

Листочок повернувся з тим же результатом.

- У мене вже фантазія вичерпалася! - вигукнув Вольдемар, вдаривши кулаком по автомату. - Чому я не можу поскаржитись батькам?!

У гніві відкинув він  смартфон, прикрашений стразами, а може, навіть і брюликами, і той розлетівся, правда не на дрібні шматочки, техніка не липова, а на три частини: корпус, батарею і кришечку. Крут Даст послужливо зібрав телефон і повернув його Ріввеку:

- Дай, я спробую замовити що-небудь.

Він заповнив кілька бланків, але автомат категорично відмовлявся видавати як банальні цигарки, так і шикарні автомобілі.

- Тепер я хочу! - влізла ближче до віконця Маргаритка. - Хочу шоколаду!

Автомат повернув бланк, і мавка вголос прочитала:

- «Збалансоване харчування ви отримуєте в кафе».

- От жлоби! - прокоментував Крут.

- А фрукти! - не здавалася Марго. - Мені, може бути, вітамінів не вистачає! Пишу: ананас.

Бланк знову повернувся з резолюцією:

- «Фрукти можна отримати в саду». Ні, ну що це за справи? - розчаровано кинула через плече папірець мавка. - Так, мені потрібен топік, - і вона вставила в щілину автомата бланк з новим замовленням.

Коротке гудіння, і дівчина вже читає відповідь системи:

- «У вас 3 топа»... Ні, вони що, мій одяг перераховували?! Я буду скаржитися!

- Кому? Лорду Ліннону на лорда Ліннона? - єхидно запитав Ріввек. - Потрапили ми в халепу... Чортова академія!

- А купальника у мене з собою ніякого немає! Забула в поспіху. Цікаво, яку дадуть відповідь? - продовжила експеримент Маргаритка. - Так... блакитний...  зі стразами, - ввела вона замовлення.

Вікно «Столу замовлень» вперше відкрилося, і видало паперовий пакет із супермаркету. Мавка витягла з нього синій купальник, нічого собі, тільки без стразів. Дівчина невдоволено фиркнула, хизуючись перед друзями, але пакетик дбайливо заховала в сумочку.

Хлопці ще трохи пограли у автомата, голосно виказуючи своє неводоволення, потім вирушили в кафе. А я замовила зубну щітку і пасту, отримала без всяких проблем «blend-a-med» і щіточку «colgate» і поспішила в супроводі русалки до столу.

Сніданок нас чекав дуже легкий: кава з булочкою. Але я і не люблю наїдатися, ледве прокинувшись. З десяти до дванадцяти - перша пара, а там і обід, якраз встигну зголодніти. Коли ми з'явилися, все вже снідали. Ян зустрів нас привітною посмішкою і запитав, як спалося після вчорашнього. Дара і Алік просто ввічливо відповіли на привітання, а група підтримки Вольдемара нас в упор не помічала, що було нам тільки на руку. Сподіваюсь, перемир'я працює?