Дитя сонця і місяця

ВСТУП

Місто ніколи не спало.

Навіть коли нічні вулиці порожніли, а світло у вікнах згасало одне за одним, у темряві продовжувало щось рухатися. Те, чого люди не помічали, доки не ставало надто пізно.

У Рейвенфоллі до цього давно звикли. Місцеві навчилися не ставити зайвих запитань, не вдивлятися в темні провулки й не звертати уваги на дивні збіги, яким неможливо було знайти пояснення. Тут існувало просте, неписане правило: іноді краще вдавати, ніби нічого не сталося.

Та навіть найдавніші таємниці не залишаються похованими назавжди.

Іноді місто давало тріщину, випускаючи назовні те, що мало б навіки залишитися в тінях. Тоді звична нічна тиша ставала іншою — густішою, важчою, сповненою прихованої загрози.

І якщо в таку мить зупинитися й прислухатися до нічного вітру, можна збагнути одну просту істину:

у Рейвенфоллі ти ніколи не знаєш, хто спостерігає за тобою з темряви.

А найстрашніше — одного дня зрозуміти, що ти сам можеш бути частиною того, чого боявся все життя.

Арія Рубін

Подобається

#1452 в Фентезі
#341 в Міське фентезі
#4596 в Любовні романи
#1116 в Любовне фентезі

У тексті є: любовнийтрикутник, міське фентазі, вампіри і перевертні

Відредаговано: 30.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись