6

Прокинувся чоловік удосвіта від якогось гострого передчуття нез'ясовної загрози. І хоча ніяких видимих причин для небезпеки, здавалося б, не було, чоловік внутрішньо стрепенувся. Тіло його ще приємне нило після бурхливої ночі пристрасного кохання з Ніною Сергіївною, думки трохи плуталися від спогадів про спокусливі витівки ненаситної жінки, але підсвідомість працювала чітко і ясно. Саме вона примусило чоловіка рішуче скинути з себе залишки сну і уважно озирнутися.

Те, що побачив Андрій, нагадувало якесь нереальне марення божевільного. Замість спокусливої сексуальної жінки в його обіймах розляглося страшне чудовисько. Величезний чорний звір схожий на дивне поєднання вовка з ведмедем. Потворне створіння з масивною головою, великою мордою і довгими іклами. Червоні очі монстра палали лютою люттю, обличчя чоловіка обпалювало його смердюче дихання.

Помітивши, що Андрій прокинувся звір вискалив пащу в лиховісній посмішці. З його горла вирвалися звуки, більш схожі на гарчання вовка, ніж на людську мову:

– Ну, як спалося милий?

Чоловік зрозумів, що втрапив в серйозну халепу. Піддавшись спокусі пристрасті, він втратив пильність і тепер повинен був розплачуватися за це своїм життям. Миттєво оцінивши ситуацію, Андрій зрозумів, що вирватися з чіпких обіймів перевертня практично неможливо. Звір був набагато сильніший за чоловіка, гострі кігті монстра вп’ялися в його груди, могутні зуби були готові встромитися в ніжну людську шию. Але поки чудовисько, очевидно, бажало тільки поговорити, і ця обставина давала хоч якусь примарну надію на порятунок.

– Непогано, – коротко буркнув Андрій, відчуваючи, як страх починає вогненною річкою розтікатися по його жилах.

– Сподіваюся, тобі сподобалася ніч, проведена зі мною? – прогарчала тварина з явними відтінками отруйного сарказму.

Чоловік мовчав, все більше і більше ціпеніючи від невимовного жаху, який неприборкними хвилями накочував на його свідомість. Перевертень, ймовірно, це чудово розумів, тому що зобразив на своїй морді щось віддалено схоже на іронічну усмішку і глухо пробурчав:

– А хочеш, я задовольню, і твою вчорашню цікавість і розповім, як склалася подальша доля Злати?

Андрій розумів, що повинен виграти хоч трішки часу тому, пересилюючи свій страх тремтячим голосом вимовив:

– Так. Було б дуже цікаво дізнатися, продовження цієї дивовижної легенди.

Монстр важко зітхнув, і ще лютіше зблиснувши очима почав своя розповідь: