Дитина зі світла

Пролог

Я прийшов зі світла.

Світло було теплим і м’яким, наче ковдра, що обіймає мене.
Я не знав, звідки воно, але відчував — воно моє.

Навколо було темно. Велика темрява, яка мовчала і чекала.
Вона казала, що світла бути не може.
Але я знав інше.

Бо в мені жило світло, маленьке, але сильне.
Воно хотіло розповісти історію.
Історію про те, що навіть у найглибшій темряві
можна знайти шлях до ранку.

Світло зі мною,
і я ще вчуся йти.
Мене називають Дитиною Світла,
хоч я ще не знаю, куди приведе мене ця дорога.

Лея Мірра

Подобається

#1284 в Сучасна проза

У тексті є: світло, пам'ять, надія

Відредаговано: 21.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись