6.

Повернувшись додому, почуваюся шалено розбитою. Таке враження складається, що клятий Малиновський витягнув з мене всі сили. Перед тим, як піти в душ, заварюю собі чай і чекаю, коли він охолоне. Саме в цей час додому повертається Анжела й одразу помічає мій вбитий стан. Не треба бути екстрасенсом, щоб зрозуміти, що зі мною сталося. 

- От козел! - різко випалює сестра, коли я розповідаю їй всі останні новини. Бачу, що її просто розриває від емоцій, і дуже сподіваюся, що вона не поїде бити пику Малиновському. - Дав тобі тиждень, щоб подумати! А він чим в цей час буде займатися? 

- Мені байдуже, - зітхаю і роблю ковток чаю. - Сьогодні я переконалася у тому, що від Марка треба триматися на відстані. Він дратує мене, а в моєму стані це заборонено. 

- Тільки не говори, що звільнишся з роботи! - хмуриться сестра. - Малиновський тільки цього і чекає! Е, ні! Не буде цього! Треба кожного дня крутитися перед ним, щоб не забував про те, що татом скоро стане! От як почне рости живіт, він вже нікуди не дінеться! 

Слова Анжели мають сенс, але я не впевнена, чи варто так ризикувати. Радує те, що попереду у мене цілий тиждень без боса. Зможу відпочити та подумати над тим, як бути далі. 

Перші три дні практично не виходжу з дому. Тільки в магазин за смаколиками або в парк на прогулянку. Дні минають спокійно, і це трохи гнітить. Я звикла до постійного руху, і, як би сильно не любила Марка, робота в компанії приносить мені задоволення. 

На четвертий день ми з Алісою вирішили сходити в кафе випити чаю. Дівчина працює в тій же компанії, що і я, але у відділі маркетингу. Малиновського вона знає не з чуток, тому часто підтримувала мене у найважчі моменти. 

- Ех, Лінко, пощастило тобі! - бурчить Аліса, помішуючи свою каву. - Малиновський наче з ланцюга зірвався. Гримає на всіх і грозиться звільнити. Як думаєш, це якось пов'язано з тим, що ти вагітна від нього?

- Думаю, що так… - відповідаю. - Добре, що у мене відпустка. Уявляю нашу з ним спільну роботу зараз - і холодний піт спиною котиться. 

- Так, це точно, - відповідає подруга.

Саме в цей час у сумці оживає телефон, і, коли чую стандартну мелодію, клубок стає у горлі. О, ні! Тільки не Малиновський! У мене ще три дні в запасі є!

- Відповідати будеш? - цікавиться Аліса. - Здається, наш бос не може без тебе.

Зітхаю, тому що проігнорувати не вийде. Звісно, я можу це зробити, але тоді Марк ще більше розізлиться на мене. 

- Слухаю! - відповідаю і затамовую подих. 

- Ангеліно, ти можеш приїхати в офіс? Я вже відправив за тобою автомобіль! - заявляє без привітань Малиновський. У цьому весь він. Спочатку питає, але і так знає, що я нікуди від нього не дінусь. 

- У мене відпустка! - бурчу. Відчуваю, як знову наростає роздратування, а це ми ще не бачилися навіть. - Яку ви самі мені дали. 

- Я передумав! - випалює Марк. - У нас проблема з документами. Рита не може розібратися, а мені терміново потрібен договір з “Медікал Груп”.

- Ви взяли на моє місце Риту? - просто вибухаю від обурення. Ця дівчина тями не має у цій роботі, і єдина її гідність - це великі груди та губи. Хоча… це вже дві гідності виходить.

- Хтось же мав працювати, поки тебе немає! - відчуваю, що Марку вривається терпець. Так, за ці місяці я добре його вивчила і знаю, що цей чоловік любить порядок у всьому. - То як? Ти приїдеш? 

- Не треба машину, я сама приїду! - відповідаю. Насправді мені кортить побачити своє робоче місце після того, як там побувала Рита, а ще поговорити з самим Марком.

Завершую дзвінок, не чекаючи на його відповідь, і кидаю телефон назад у сумку. Можливо, дарма я погодилася, але шкодувати про це буду потім. Все-таки поки що я працюю в цій компанії, і частка відповідальності лежить на моїх плечах. 

Разом з Алісою прямуємо в будівлю, і, поки піднімаюся ліфтом на останній поверх, відчуваю легке хвилювання. Не бачила Малиновського три дні, а таке враження, що вічність минула. З того дня, як почала працювати в компанії, він мені навіть снитися почав, а тут стільки днів перепочинку… було.

- Ангеліно? - Рита явно не чекала на моє повернення, тому що влаштувала собі мінісалон краси на моєму робочому столі. Вона, звісно, дівчина ефектна, але на помічника гендиректора не тягне. Мізки, на жаль, накачати не можна. 

- Привіт! Як працюється? - киваю на косметику, і дівчина миттєво починає все збирати. 

- Чудово! А ти чому тут? - питає, натягуючи на обличчя абсолютно нещиру усмішку. 

- Так виручати тебе прийшла. Де документи по “Медікал Груп”? - кладу сумку на стіл і чекаю пояснень дівчини. 

- Не змогла знайти, - знизує плечима Рита. - А ти, здається, на лікарняному була. Захворіла? 

- Здорова вже! - бурчу і прямую до стелажа з теками. Одразу відмічаю, що складені вони не зовсім правильно, отже, довгі пальчики Рити й тут встигли побувати. - Ти що, документи поміняла місцями? 

- Ну… я прибирала… - стушується дівчина. Відчуваю, що роздратування набирає обертів. Здається, знайти потрібні документи буде далеко непросто і доведеться перебирати всі ці теки. 

Починаю переглядати одну за одною, і саме в цей час двері кабінету відчиняються, і на порозі з'являється злий як сам чорт Малиновський. Тільки-но наші погляди перетинаються, відчуваю щось схоже на збентеження. Можливо, це стається тому, що Марк занадто прискіпливо мене розглядає.