Глава 1 Відбір

Коли замовкнуть старі шляхи й заростуть пилом брами,
народиться дитина зі сріблом простору в крові.
І відкриє вона те, що було загублене,
і знайде  те, що світ давно забув.

       Пророцтво Ліари Пеліс

Велика зала була переповнена. Уздовж стін стояли юнаки й дівчата різного віку: хтось нервово стискав документи, хтось пошепки повторював магічні формули, а хтось мовчки дивився на сцену, де за довгим столом уже сиділи представники Магічної академії Верніар.
Серце Злати калатало так сильно, що, здавалося, його чують усі навколо.
Вона мріяла про цей день багато років.
Ще дитиною Злата зачаровувалася історіями про Верніар — найкращу магічну академію королівства. Саме там навчалися придворні маги, цілителі, дослідники стародавніх заклять і навіть радники короля. Потрапити туди було непросто: щороку відбирали лише кілька десятків учнів з усієї країни.
І сьогодні вона мала шанс стати однією з них.
Злата міцніше стиснула ремінець своєї сумки.
Вдома про її мрію знали всі.
І всі були проти.
Особливо опікуни.
Після смерті батьків дівчину виховували дядько Семен і його дружина Марта. Вони не були жорстокими людьми, але мали чітке уявлення про майбутнє племінниці.
На їхню думку, у вісімнадцять років дівчина повинна думати не про магію, а про шлюб. Особливо коли вже є охочий наречений.
Заможний син місцевого купця кілька місяців тому заслав сватів, і відтоді дядько майже щотижня заводив одну й ту саму розмову.

— Магія не нагодує тебе в старості, — казав він. — А чоловік із хорошим достатком забезпечить спокійне життя.
— Я не хочу спокійного життя, — відповідала Злата.
Після таких слів у домі починалися сварки.
Сьогодні вранці було не краще.
— Ти даремно витрачаєш час, — бурмотіла Марта, складаючи рушники. — Усе одно тебе не візьмуть.
— А якщо візьмуть?
— Тоді відмовишся.
— Ні.
Після цього запала така тиша, що стало чути лише цокання старого годинника.
Злата пішла з дому, не попрощавшись.
Тепер, стоячи серед натовпу, вона раптом відчула, як хвилювання змішується з рішучістю.

Якщо сьогодні вона провалиться — принаймні знатиме, що спробувала.
А якщо пройде відбір…
Дівчина навіть боялася думати про це.
На сцену вийшла висока жінка в темно-синій мантії, оздобленій срібною вишивкою.
У залі миттєво запала тиша.
— Вітаю всіх кандидатів, — промовила вона сильним голосом. — Мене звати магістр Еліана. Сьогодні ми визначимо, хто з вас має достатній магічний потенціал для навчання в академії Верніар.
По рядах прокотився схвильований шепіт.
— Випробування складатиметься з трьох етапів. Перший покаже рівень вашої внутрішньої сили. Другий визначить схильність до певного виду магії. Третій перевірить характер, бо сила без мудрості небезпечна.
Магістр підняла руку.
У центрі сцени спалахнула велика кришталева сфера.
Натовп захоплено ахнув.
Сфера світилася м’яким білим світлом, а всередині ніби пливли золоті іскорки.
— Кандидати проходитимуть по одному, — продовжила Еліана. — Підійдіть до сфери й покладіть на неї долоню.
Злата відчула, як у животі неприємно стислося.
Ось він.
Момент, заради якого вона чекала стільки років.
Вона підняла погляд на сяючу сферу.
І вперше дозволила собі подумати:
«А раптом мені справді вдасться вступити?»