Директор "Раю"

Частина 23

Повернувшись із видавництва до свого номера, я прийняв душ і збирався зателефонувати Леоніду, розповісти як все пройшло. Але у двері хтось постукав.

Я дуже здивувався, коли побачив там Соню, на її обличчі неможливо було визначити які саме думки у неї в голові і що привело її сюди. В її очах був страх, сором і здивування. Вона пробігла по моєму тілу очима і я згадав, що стою в одному рушнику.

- Вибач за мій вигляд, не чекав, що це будеш ти, проходь.

- А ти чекаєш на когось, кого можна зустрічати в такому вигляді? - Вона пройшла повз мене в номер, а мені захотілося відразу виправдовуватися, що нікого я не чекаю.

Хоча яка різниця, адже ми навіть не знайомі до ладу.

- Щось сталося? Чи ти просто не можеш чекати до вечора, щоб побачитись?

- Ти у своєму репертуарі, всі повинні тебе любити і хотіти бути тільки з тобою. І ти б одягнувся.

- Я тебе бентежу? - чорт, ну от як з нею нормально розмовляти, мене ніби зсередини щось підштовхує сказати якусь дурість. - Вибач, я зараз одягнуся і ми поговоримо.

Вона кивнула і почала вивчати кімнату, а я тим часом швидко переодягся і вийшов до неї.

Ліза стояла до мене спиною і дивилася у вікно, я підійшов і став біля неї. Вона навіть не глянула на мене, так і продовжувала дивитися перед собою, ніби нічого не бачачи. Ніхто не знав, як розпочати розмову, ми ніколи не говорили на серйозні теми.

- У що ти мене втягнув? - вона говорила тихо і спокійно, але в мене всередині наче все перевернулося.

Адже я справді втягнув її у свої проблеми, своє життя… Але як вона дізналася, адже я тільки ввечері мав усе розповісти. Повернувшись до неї обличчям, я побачив, що Софія дивиться на мене. Зараз я ніби заново подивився на цю дівчину.

Щільно стиснуті губи, великі красиві очі і в них переляк. Чому вона боїться?

- Тобі хтось загрожував?

- Мені гроші запропонували за те, що я тебе покину. Але для того, щоб кидати когось, спочатку потрібно вступити у відносини. А я не пригадую, що ми один одному в коханні присягалися.

- Розповідай усе!

І вона розповіла, звичайно ж я був певен, що це батько Аліси загрожував їй. Начебто серйозний чоловік, а коли справа стосується доньки, ніби знову стає імпульсивним підлітком.

- Так, такого повороту я не очікував. Розумієш, це батько моєї колишньої дружини, і він днями запропонував мені повернутися до неї. Це довга історія, але якщо коротко, то колись він допоміг мені зі справами в бізнесі і я був винен йому, він запропонував одружитися з його дочкою. Мені тоді не було справи до створення сім'ї, всі сили йшли на підняття своєї справи, та й він пообіцяв, що підтримуватиме у своїх колах. Я погодився, і, в принципі, все було добре. Так, любові та пристрасті не було, але була стабільність і це теж добре. Але вона мені зрадила, а я таке не прощаю. Та й допомога її татуся мені вже давно не потрібна.

- Добре, це все твоє життя і це більш-менш зрозуміло. До чого я тут?

- Так ляпнув я йому, що дівчина в мене є, а він, мабуть, своїм хлопцям ще до нашої розмови наказав слідкувати за мною, і вони бачили нас кілька разів разом.

- Можна подумати я одна дівчина, що була кілька разів помічена з тобою.

- Ну, після того, як він вперше до мене приходив зі своїм проханням, і коли я йому відмовив, він вирішив мене налякати. І за той час ти єдина жінка з ким я спілкувався.

- Вражає.

І все. Ми знову стояли і мовчали. Я - тому, що вже все сказав, а вона... я не знаю, чому мовчала Соня, але я розумів, що мені потрібно зустрітися з колишнім тестем для серйозної розмови.

- І що ти плануєш робити? - запитала ніби прочитавши мої думки.

- Спершу поговорю з колишнім родичем, а далі буде видно.

- Ну, а мені що накажеш робити? Сидіти та боятися, що за мною прийдуть? Або може, давай я погоджуся на угоду? Ми ж і так не зустрічаємося, тож прикро нікому не буде, а я ще й грошей зароблю! - Софія сердилась і мені це не подобається, я розумів, що вона боїться, але я все вирішу без шкоди для неї.

- Заспокойся, будь ласка. Ніхто за тобою не прийде. Коли він сказав дати йому відповідь?

- Сказав, що завтра зі мною зв'яжеться.

- До завтра я спробую його знайти і все обговорити.

Вона просто кивнула і попрямувала до виходу. Просто взяла та пішла. Я стояв трохи в ступорі, але думки в голові вже складалися в план і місця для відпочинку там не було.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше