Частина 14

Вранці мене розбудив стукіт у двері. Якось я встала з ліжка і, ще сонна, пішла відчиняти.

- Доброго ранку! Я тут вирішив, що зараз якраз пора тебе вкрасти! - так, це був Єгор і я найменше очікувала побачити його, коли йшла до дверей.

- Ну… Еммм… Це якось так несподівано…

- Так, швиденько збирайся і спускайся, я чекаю на вході в готель. І щоб тобі було легше визначитися, що з собою брати, підкажу: ми цілий день проведемо на яхті. У тебе 10 хвилин. Купальник не забудь!

Він підморгнув мені і пішов. А я в здивуванні почала збирати речі. Все помістилося у пляжну сумку. Добре, що він попередив, де ми будемо. Я одягла джинсові шорти та топ, волосся зібрала у хвіст і зупинилася.

Що я роблю? З незнайомим чоловіком і на яхту… А хай буде, що буде, тут я відпочиваю і мені терміново потрібно зробити щось шалене. Ну в принципі з такими ось думками я вийшла з готелю і очманіла. Єгор відчиняв переді мною двері білого Range Rover. Не те щоб я ніколи не бачила дорогих машин, просто було несподівано, що в нього такий автомобіль.

– Прошу на борт. - з пустотливою усмішкою в очах він допоміг мені залізти в машину і закинув мою сумку на заднє сидіння. По ньому було видно, що йому сподобалася моя реакція на транспорт. Чоловіки такі чоловіки.

Спочатку ми перекинулися парою слів, а тепер їхали вже хвилин 20 мовчки. Мені було трохи не зручно, я соромилася почати розпитувати чи буде на яхті ще хтось крім нас, а його схоже нічого не напружувало і він задумався про щось своє. Я не витримала і почала дізнаватися подробиці.

- Єгоре! - він аж трохи підскочив, але повернув до мене голову і кивнув, ніби даючи зрозуміти, що слухає. - А на яхті ми будемо самі?

- Так ось чому ти виглядала наче я на каторгу тебе везу, - він засміявся - не хвилюйся, будуть ще мої друзі. Ми зустрінемося з ними вже на місці.

- А, ну добре.

– Ми вже майже приїхали.

Єгор припаркував позашляховик на стоянці поблизу пірсу і ми пішли до білої яхти біля якої на нас уже чекали.

- Всім привіт! Знайомтеся! Друзі, це Софія, Софіє, це мої друзі.

У їхній компанії було три дівчини, Аня, Інна та Аміна, а також двоє чоловіків - Вова та Рома.

- А де ж мій братик?

- Він сказав, що потім підтягнеться.

- Ну, це в його стилі.

О, Єгор має брата, я подумала, що мені потрібно ближче познайомитися з цим хлопцем, я зовсім його не знаю.

Коли всі вже були на яхті, хлопці пішли вовтузитися з тим, щоб ми відчалили від берега, а дівчата взялися засмагати. Розташувавши свої речі і переодягнувшись у купальник я приєдналася до них. Вони ставилися до мене з люб'язністю і, мабуть, інтересом, ось тільки Аміна якось на мене косо дивилася і була не дуже товариською. Трохи поговоривши з Інною, я дізналася причину такої поведінки Аміни, вона була колишньою Єгора, але оскільки вони з однієї компанії і вона сестра Ані, то їм доводиться постійно бачитися. А тепер Єгор привів мене на їхню територію. Ось звідси і її ворожнеча до мене. Ще я дізналася, що Інна зустрічається з Вовою, а Ані подобається брат Єгора, але він на неї не звертає уваги. А Ромі начебто подобається Аміна, але в них там якась своя історія, я в це не лізла, порахувала, що таке некрасиво розпитувати про малознайомих людей.

Коли ми вийшли у море, кожен почав займатися своїми справами. Інна з Вовою були біля штурвала, Аміна і Аня засмагали, а Єгор з Ромою щось говорили, а потім зникли в каюті.

Я стояла осторонь, спостерігала за їхньою компанією, вони, мабуть, уже давно дружать, спілкуються як сім'я, всі такі різні, але один за одного стоять горою. Приємно стати ненадовго частиною такої "сім'ї", члени якої пов'язані дружбою.

Хлопці повернулися з каюти з шампанським, з гучно відкрили його і почали оббризкувати всіх, потім почалися веселощі. Ми танцювали на палубі, пили шампанське та їли фрукти. Я дозволила собі розслабитися і просто кайфувала від того, що відбувається.

Години через дві, коли ми були вже напідпитку, пролунав рев мотора і всі дружно повернулися в бік звуку. До яхти наближався водяний мотоцикл. Єгор підійшов до мене. До речі, це вперше, після поїздки у машині, ми були так близько. На яхті він тримався відсторонено, лише зрідка мені посміхався і кілька разів ми говорили, але не віч-на-віч.

- Зараз я познайомлю тебе зі своїм старшим братом, він та ще скалка в дупі. - я видала легкий смішок, але нічого не відповіла.

Хлопці допомогли братові Єгора піднятися на палубу і причепити мотоцикл до яхти, він попрямував до нас. Посмішка не сходила з його обличчя, Єгор мав рацію, коли назвав свого брата "скалкою у дупі".

Таки я вмію знаходити пригоди…