Частина 5

- Вау! - це все, що я могла сказати коли мене привезли в готель. Він був просто розкішний і я вже подумки розцілувала Надію Андріївну.

Це був Белек, ексклюзивний курорт виник у прямому сенсі на порожньому місці – він не прив'язаний до жодних населених пунктів і є принципово новою концепцією елітного відпочинку: сучасний комфорт, виняткова екологічність, елітна публіка, «джентльменські» розваги. Унікальний мікроклімат, зумовлений відсутністю гір, додає привабливості курорту: тут теплі вечори навесні та восени, легкий вітерець вдень, довгий світловий день.

Це все я дізналася з брошури, яку мені дав водій, що віз мене сюди. Ще там було вказано що сплатила мою поїздку тур фірма "Рай" і житиму я в однойменному готелі.

Все це належить Марчуку Максиму Дмитровичу, з яким мені і доведеться зустрітися для підписання договору.

Щось пригадую Мілана розповідала мені про нього, вона готує статтю до журналу про його бізнес. Ну що ж, окей, з усім іншим розберусь у номері.

З Ланою я так і не поговорила, так що про те, що я поїхала, знає тільки моя начальниця. Це навіть добре, відпочину від повсякденного життя, щоб потім, як то кажуть, з новими силами розпочати роботу.

Після вивчення паперів договору я вирішила, що багато розуму для їх підписання не потрібно, там усе без мене вирішили, моє завдання просте, доставити документи.

А якщо простіше цього тільки відібрати цукерку у дитини, то я вирішила ввечері сходити до бару, розважитися.

Збиралася я не довго, прийняла душ, висушила волосся і залишила його розпущеним, тут же не наш офіс, одягла джинси, майку, босоніжки та вийшла з номера на звук музики.