Глава 33: Перша кров

Кілька годин тривожного, уривчастого сну не стерли втоми, але повернули ясність думок. Лінь Янь прокинувся від холоду металевої підлоги. Перше, що він побачив, — це Шіан Вей, яка сиділа біля входу, методично протираючи свій меч промасленою ганчіркою. Вона не спала. Вона завжди була на варті.

Лей Рін стояла біля консолі, де на голограмі світилася карта мережі датчиків. Її обличчя було блідим, але рішучим.

— Готові? — тихо запитав Лінь Янь, підводячись.

Обидві дівчини мовчки кивнули. Слів не було потрібно.

Вони вийшли з корабля в передсвітанкову імлу. Тепер вони рухалися інакше. Не як втікачі, що озираються на кожну тінь, а як мисливці. Феніксель, тепер уже Вольтовий раптор, біг попереду, його темно-синя луска майже зливалася з химерною рослинністю. Він рухався безшумно, і лише ледь помітне потріскування енергії на його кістяних пластинах видавало його присутність.

Їхньою першою ціллю був найближчий датчик, розташований у невеликій ущелині. Вони підійшли до нього проти вітру. Лей Рін жестом вказала на металевий штир, що стирчав із землі.

Лінь Янь дав сигнал. Шіан Вей, як привид, вислизнула з-за скелі. Вона підійшла до датчика ззаду, з його сліпої зони. Її меч блиснув у тьмяному світлі. Один короткий, точний удар — і датчик розлетівся на шматки, не видавши жодного звуку.

[Вузол мережі 'Око-12' знищено.]

Вони не стали чекати. Вони одразу ж зайняли позиції для засідки. Лей Рін залізла на невеликий виступ скелі, звідки відкривався чудовий огляд. Шіан Вей сховалася в густих заростях. Лінь Янь і Феніксель залишилися на відкритому місці, біля уламків датчика, — приманка.

Минуло не більше п'яти хвилин. Вони почули знайоме клацання. З-за повороту з'явився патруль — четверо дрібних, швидких хижаків, яких Наглядач використовував як гарматне м'ясо. Вони побачили знищений датчик і обережно почали наближатися, шиплячи і озираючись.

Вони були за двадцять метрів, коли Лінь Янь подав подумки команду.

Феніксель зірвався з місця. Це був не просто біг. Це був спалах синьої блискавки. Він долетів до першого хижака раніше, ніж той встиг зреагувати.

[Навичку 'Енергетичний кіготь' активовано.]

Його пазурі спалахнули яскравим світлом. Він вдарив. На тілі тварюки залишилися чотири глибокі, припечені борозни, з яких валив дим. Хижак конвульсивно смикнувся і впав замертво.

Решта троє, спантеличені, кинулися на нього. Але в цей момент з флангу вдарила Шіан Вей. Вона вилетіла з хащів, як безшумний вихор, і її меч розсік двох хижаків, перш ніж вони встигли видати звук.

Останній, четвертий, розвернувся, щоб тікати, але червоний промінь з пістолета Лей Рін влучив йому точно в голову.

Бій закінчився за п'ять секунд.

Вони стояли над тілами, що димилися. Це було жорстоко, швидко і неймовірно ефективно.

Лей Рін спустилася зі скелі. Вона подивилася на Фенікселя, потім на Лінь Яня.

— Гаразд, — визнала вона. — Беру свої слова назад. Це було "круто".

Лінь Янь посміхнувся, погладивши свого вихованця.

— Це тільки початок.

Він подивився на карту на зап'ясті Лей Рін, де згасла ще одна червона точка.

— Один є. Залишилося ще двадцять три. Ходімо. Поки Наглядач не зрозумів, що мисливці та здобич помінялися місцями.