Глава 15.

На ранок Сеул облетіла жахлива звістка і вся поліція була поставлена на вухах. А все через те, що після пожежі в складській частині річного порту знайли майже чверть сотні трупів, а на місці злочину знайшли докази, що до цього може бути причетним «Єдиноріг».

Двадцять чотири трупи і майже усі без очей, вірніше десять вбито без вирізання очей, а чотирнадцять трупів були з колотими та різаними ранами й без очей. Проте на цей раз була відмінність в почерку. Послання від серійного вбивці було не в роті вбитих, а у дворі прикріплених до залізного прутня у файлі, прикрите зимовою рожевою шапкою з емблемою єдинорога.

Детектив, що прийшов на виклик капітан Мун Джи Йоль після роботи криміналістів почав вивчати вміст файлу з документами, який залишив вбивця і з кожним аркушем його лице ставало ще більш невдоволеним.

- Джи Йоль, щось знайшов цікавого? – до нього підійшов його напарник лейтенант Чон Пільхван.

- Я дуже сподіваюсь, що це зробив не Єдиноріг, а ворожа до «Диких котів» банда.

- Почерк відрізняється.

- Так, але лише в кількох моментах. – очі детектива зачепились за фото молодого поліцейського. – Здається цього капрала я десь бачив. Тільки от де саме?

- Дай гляну. – напарник взяв фото, на якому було лице втомленого поліцейського, що пив каву. – Той хто знімав його, явно старався. І це фото недавнє.

- Я теж бачу, що воно новеньке і не пом’яте.

- Та ні. – хитнув головою лейтенант передаючи назад фото. – Те, що воно не пожмакане як туалетний папір тут ні до чого. Глянь на задній фон.

- А що з ним? – Мун Джи Йоль придивився на скло дільниці і помітив оголошення. – Оголошення про розшук. Я пам’ятаю цих, що в розшуку. Їх подали трохи більше тижня тому. А значить фото зроблене за цей період.

- І додане до цих документів окремо. – ткнув пальцем лейтенант Чон. – Якщо придивитись, то усі папери однієї якості і скоріш за все роздруковані чи заповнені майже в один час. А судячи з кольору пасти та почерку заповнював їх хтось один.

- З цим в лабораторії розберуться. – погодився капітан Мун. – Мене інші два питання хвилюють. Що це за поліцейський? І чому саме їх?

Капітан Мун не те щоб сильно жалівся про долю бійців з «Диких котів». Він вже був знайомий з кількома вбитими і точно знав, що вони заслужили смерті, але правосуддя Кореї занадто гуманно з ними поводилось останні роки. Утім, він поліцейський і зобов’язаний розкривати усі злочини які трапляються в його юрисдикції.

Крім того, його турбувало те, що почнеться після цих смертей. Двадцять чотири трупи це забагато навіть для вправного та сміливого серійного вбивці. Мун Джи Йолю навіть ставало не по собі від того почав діяти в їх місті. Оскільки ця людина схоже взагалі нічого не боялась, або майже не боялась.

- Мені теж не по собі від цього всього. – зізнався лейтенант Чон побачивши погляд старого товариша. – Це все викличе великий галас. І не в самому галасі проблема, а в тому, що ми навіть і не знаємо за яким принципом Єдиноріг обирає жертв і як він так вправно… вбиває їх.

- Може це колишній військовий? – припустив Мун. – Він не здійняв галасу і вправно діяв ножем. Судячи з характеру ран, двадцять два вбитих ножем і лише двоє від пострілу в голову.

- Цікаво чому тих двох було вбито саме вогнепальною зброєю. Може він експериментував, чи був не впевнений у своїх силах?

- Не сміши мене. Той виродок, що все це зробив явно самовпевнений і не боїться складнощів. Тут краще слід пошукати в біографіях вбитих моменти, які могли б привернути до них увагу Єдинорога.

- Журналісти вже купкуються за периметром. – скривився лейтенант бачачи не тільки місцевих жителів та випадкових перехожих, але й представників усіх місцевих ЗМІ. – Не подобається мені це все. Начальство буде лютувати.

- А от і начальство. – важко зітхнув Мун Джи Йоль, коли побачив своє начальство разом з іншим малознайомим чоловіком. – Начальник Кан.

- Щось вже з’ясували? – не вітаючись запитав їх старший інспектор Кан, який очолював відділ кримінальних справ.

- Те, що цей виродок знахабнів і тепер нападає на велику кількість людей.

Капітан передав послання від вбивці в руки начальнику, а той в свою чергу в руки невисокого сивоголового чоловіка в окулярах.

- Зрозуміло. Знайомтесь, це доктор Чан Мінгу. Він профайлер і входить в новостворену спецгрупу, яка займається Єдинорогом. Допомагайте йому як зможете. У них широкі повноваження. Про деталі справи і взагалі за цю справу ні з ким не говоріть. Особливо з пресою.

- Ясно.

- Чудово. Тоді я вас залишу самих. Мене викликає Комісар. Цей виродок усіх на вуха підняв.

Начальник Кан швидко покинув місце злочину залишився їх втрьох. Детективи представились та почали розповідати те що вже дізнались та робити припущення. Справу погіршувало те, що майже одразу після того як приміщення заполонило полум’я, почався дощ, який не згасив полум’я, але зіпсував територію довкола змивши можливі сліди злочинця.

Через півтори години обшуків та огляду місцевості, вони поїхали в районне управління де були інші члени спецгрупи. На той час, надішли перші результати криміналістів щодо тіл жертв.