17

Нерішучість гірше, ніж невдала спроба.

МЕЛІСА МІЛЛЕР

Понеділок.

Він завжди складний, а сьогодні особливо.

Я як ніколи довго збираюсь. Макіяж не виходить, волосся не вкладається. Блузка, яку я обрала з вечора не подобається.

Видихаю.

Арчі скавчить біля дверей, це діє на нерви, тож я випускаю його.

Вже не знаю як ще зібрати себе до купи.

Після того побачення з Меттом я якась розгублена. Відчуваю себе зрадницею. Аж шкіру хочеться здерти. Я брешу всім - Хокінсу, Еріці, батьку, собі.

Собі найбільше.

Вчора я намагалась якось від цього відволіктись, та вийшло навпаки. Чим більше часу я проводила з подругою в торговому центрі, тим гірше мені ставало.

Вона безупину теревеніла про Логана, вмовляла мене ближче їх познайомити, а тоді й зовсім шокувала.

-Я, до речі, дещо дізналась про твого охоронця.-вона грайливо на мене поглянула, коли ми пили молочні коктейлі за одним із столиків в Таргеті (тц).

-І що ж?-вдаючи байдужість, запитала я. Та мене буквально вивертало з середини від того, що Еріка могла знати про Ленокса більше ніж я.

-Він був у вʼязниці.-стишивши голос і нахилившись ближче до мене, сказала брюнетка.

Клас, я в курсі. Вона відстала від життя.

-Мені відомо.-відповідаю я і Еріка дивується.

-Ти знаєш за що?

Знаю. За те що він агресивний йолоп.

-За побиття.-відповідаю я. А потім розумію...-Але це все що мені відомо.

Можливо вона знає більше?

Еріка піднімає кутик губ. Так, точно знає більше.

-То кажи вже.-закочую очі я, не витримуючи цієї паузи.

-Кілька років тому в Логана була дівчина. На якійсь вечірці в Гренлофті до неї чіплявся незнайомий хлопець. Кажуть що він лапав її чи цілував, щось таке. Логан вступився за неї, а потім...

Моє серце пропустило удар.

В нього була дівчина, він когось кохав. Може вона й досі є? Можливо це та Ло, про яку я чула від хлопця, який увірвався в квартиру Ленокса під час нашого... поцілунку.

Мені засудомило від однієї згадки про це. Спиною пішов холод.

-Що потім?-спонукала до розповіді я. Еріка сьорбнула через трубочку коктейль.

-Потім виявилось, що дівчина зраджувала Логану з тим «незнайомцем», до того ж давно.

Я вирівнялась від шоку. Навіть уявити таке не могла.

Еріка запевнила, що ця інформація достовірна. Нібито вона знає когось з Гренлофта, хто знає Логана.

І ця інформація не давала мені спокою всю ніч і цей клятий ранок.

Я все ж зібралась з духом і прискорилась. Оскільки укладка не трималась, я вирішила вирівняти волосся, а макіяж зовсім змила, після чого нанесла лише румʼяна та туш.

Одягла звичайну білу майку на тонких бретелях. Вона була трохи вкороченою, тож я накинула зверху чорну кофтинку на гудзиках. Вона ідеально пасувала до чорної приталеної спідниці і тепер клаптик мого оголеного живота не виглядав вульгарно.

На ноги я одягла чорні чорні туфлі на товстому каблуку і вже почувалась більш впевненою.

Схопила свою маленьку чорну сумочку, куди закинула тільки телефон і блиск для губ.

Щойно вийшла на вулицю, зрозуміла що тато вже поїхав.

Логан стояв біля автівки. Сьогодні замість звичних шорт, на ньому були спортивні штани, бо погода вирішила раптово змінитись. Після кількох жарких, сонячних днів, видався один хмарний і прохолодний.

Вітерець розвивав моє волосся, тож я прибрала його за вухо.

-Добрий ранок.-привіталась я, прямуючи до пасажинських дверей.

Логан підняв брови, вивчаючи мене поглядом.

-Все гаразд, принцесо?-запитав він, відчиняючи мені двері. Я спинилась, не розуміючи про що він.-На тобі сьогодні немає кольорового і надто багато чорно.

Я загубила одне солодке зітхання.

Це видалось мені таким милим, адже означало що він щодня помічає в чому я вдягнена.

-Так...-майже прошепотіла я.-Просто немає настрою на кольорове.

ЛОГАН ЛЕНОКС

Принцеса була гарна у всьому. Кольоровому чи ні. Та мушу визнати, що в чорному вона була неперевершеною. Так ідеально доповнювала мене.

Я стримав свої думки при собі, зачинивши за дівчиною двері.

Щойно ми поїхали до коледжу, як Меліса дістала з сумки блиск, фарбуючи губи. Це було збіса чарівно.

Я кілька разів непомітно поглянув на це, згадуючи які смачні були її губи.

Бляха, я ж ніби вчора покінчив з цим?

-В мене сьогодні читацький гурток, тож приїзди на пів години пізніше, я маю здати свою роботу. Зазвичай це займає певний час.-сказала дівчина, не дивлячись на мене.

-Добре.-погодився я.

-А ще сьогодні передають дощ, тож можуть бути затори, враховуй це.-говорила далі дівчина.

Я підняв кутик губ.

-Окей.

-І Еріка кілька днів буде без водія, тож краще тобі довго не маячити на парковці, якщо не хочеш знов її підвозити.

-Гаразд.

Я починав розуміти в чому справа.

-І...

-Що тебе турбує, принцесо?-перебив її я, бо очевидно, що блондинка нервувала. Щось тривожило дівчину і вона намагалась сховати це за базіканням.

Вона повернулась до мене, широко розкривши очі.

-Хто така Ло?-прямо запитала вона і це вибило мене з колії.

Ого.

Не дуже хотілось розповідати їй, що Ло повія, яка смокче мені, коли мій член самовільно встає, бо відчуває поряд Мелісу.

Я знав, що вона почула це імʼя від Ноа, але за ці дні вона жодного разу не згадала про це, тож я сподівався що ми не повернемось до цього.

Певно не витримавши моєї довгої паузи, принцеса заговорила.

-Так, не відповідай. Це не доречне питання. Ми всі з кимось зустрічаємось і не зобов'язані комусь щось пояснювати.

Вона так відчайдушно намагалась видряпатись з цієї незручної ситуації.

-Зрештою, ми всі дорослі люди, можемо робити все що нам заманеться.-тараторила вона.

Та я вже злився. Злився, бо вона знову згадала, що зустрічається з тим дурнем.