16

Незамінна.

ЛОГАН ЛЕНОКС

Неділя відчувалась не як звичайний вихідний, а як відпустка.

Вперше за багато днів я вирішив відволіктись. Випив майже цілу пляшку джину, щоб нарешті припинити уявляти, як Метт торкався Меліси на тому клятому побаченні. Голова не боліла, думки майже повністю покинули мене. Я постукав в двері однієї з кімнат в смердючому гуртожитку Гренлофту, де можна було орендувати ліжко за копійки. Тут була повна антисанітарія, а умови для життя просто жахливі. Я чув як в туалеті хтось блював, а біля пожовклої раковини, яка буквально вкрилась грибком, мила посуд дівчина з брудним волоссям і цигаркою в роті.

Я раптом згадав слова Ноа: «знайди найменш бридку дівчину і одружись» чи щось таке. Як це в біса можливо? Тут всі як одна бридкі!

Двері відчинились швидко, після чого мене зустрів задоволений погляд.

-Заблукав?-запитала дівчина, вульгарно нафарбована і з сережкою в носі.

-Не намагайся.-з огидою відповів я, штовхнувши її в бік. Звабити мене в неї однаково не вийде, хоч я і не дуже тверезо мислив.

-Логан?-здивувався дівчачий голос і Ло схопила мене за руку, тягнучи до себе.

В кімнаті смерділо травою, скрізь лежав брудний посуд. Підлогою пробіг тарган, а на одній єдиній батареї висіло кілька пар жіночої білизни. На вікні не було фіранок, а підвіконня прикрашав горщик з якоюсь рослиною. Померлою рослиною. Її сухі пагони висіли, скинувши все листя, а грунт був встелений недопалками.

Два двороверхових ліжка, стіл і одна табуретка, а також маленька шафа зі зламаними дверцятами - ось і всі меблі в кімнаті.

Ло сиділа на першому поверсі одного з ліжок, яке було закрите спеціальною шторою.

-Як ти знайшов мене?-здивувалась вона.

Для цього не потрібно зусиль, та насправді я пожалкував, що вирішив випустити пару таким чином, а не просто подрочити в туалеті.

-Спробуй трахати її тихо, любчику, бо в мене голова болить.-гукнула дівчина з сусіднього ліжка і та що відчинила двері засміялась.

-Відваліть!-гаркнула Ло.-Не звертай уваги, ти просто їм сподобався.

Вона затягла мене під штору і ми опинились на її ліжку, сховані від поглядів інших дівчат.

Ло одразу штовхнула мене до подушок з плямами від її не змитого на ніч макіяжу, а потім взялась стягувати з мене кросівки.

-Я сумувала за тобою. Ноа розповів, що ти тепер постійно працюєш на якусь шишку, тому я боялась що в тебе не знайдеться на мене часу.

Відверто кажучи, Ло сподівалась на більше ніж пересічний трах. Та хай що б не відбувалось в моєму житті, я б ніколи з нею не зустрічався. Тим паче не одружився б і не створював сімʼю.

-Мені потрібно зняти стрес, Ло. Ти з цим впораєшся?-сказав я, діставши з кишені сотню і сунувши купюру під подушку.

-Ніхто не впорається з цим краще.-задоволено сказала дівчина і взялась розстібати ремінь на моїх джинсах.

Гадаю, все-таки дехто міг би впоратись краще. Набагато краще. Та Меліса для мене була недоступна.

Лише від згадки про неї мій член болісно ворухнувся.

-Бачиш як він на мене реагує?-всміхнулась Ло і опустилась обличчям до мого паху.-Я роблю це не заради грошей, Логан. Ти ж це знаєш?

Вона обережно взяла в рот всю довжину, яку я міг їй запропонувати, а потім кілька разів пройшлась вверх та вниз.

-Знаєш?-перепитала вона. Я не відповідав.-Я кохаю тебе, Логан. Хочу бути з тобою.-прошепотіла Ло і знову активно взялась до роботи.

Я мовчав. Мої думки цього вечора були далеко від смердючої кімнати гуртожитка. Я міг лише насолоджуватись процесом, уявляючи замість Ло збіса гарну білявку. Щойно лише одна думка про те пахнюче волосся пробігла в моїй голові я геть затвердів, дозволяючи Ло продовжувати робити її справу.

Моя збочена фантазія малювала перед очима картину милих оченят, які дивляться знизу вверх і розсипані білі локони, що постійно заважали б Мелісі. Червоні губи були б вологі, а я не знаю чи стримався б, щоб не кінчити в перших кілька секунд.

Чорт!

Ло зробила чудовий мінет, проковтнувши мою сперму і врешті одягла презерватив, а потім вилізла на мене, повністю керуючи. Я не можу сказати, що отримав ту насолоду, яку хотів би, та вона впоралась напрочуд непогано, в парі з моїми хтивими думками.

Щойно стався пік і все скінчилось, я зіштовхнув дівчину з себе, здер презерватив і застібнув ремінь, кинувши резинку на ліжку.

-Щось не так?-злякалась дівчина. Я повернувся до неї і глузливо засміявся.

-Припини, Ло. Не варто аж так принижуватись.-я торкнувся пальцем її обличчя, притягнувши до себе.-Я ніколи не буду з повією, Ло.-прошепотів я їй на вухо.-Не мрій даремно.

Її щоки палахкотіли, а навколо рота досі була волога після мінету. Я жодного разу не цілував її і відверто не хотів. Тож з легко вираженою огидою прибрав руку з її обличчя.

Вона вчепилась мені в запʼястя, ледь стримавши сльози.

-Я ні з ким крім тебе не сплю, Логане! Вже давно! Не відштовхуй мене, будь ласка.

-Та годі тобі.-розсміявся я, вирвавши свою руку. Цих принижень мені не потрібно. Хай що б робила ця дівка, я б ніколи не зміг наступити собі на горлянку і бути з нею.

-Логан, будь ласка!-кричала вона, поки я покидав кімнату. Вона намагалась чимшвидше одягнутись в будь що, щоб побігти за мною, тож я пришвидшив крок.

Вийшовши з гуртожитку, я підкурив біля мерседеса, насолоджуючись легкістю. Хоч я і випустив пар, повного розслаблення не відчував, але голові однаково стало легше.

Та раптом мій телефон задзвонив і побачивши на екрані імʼя Вілла, я закотив очі.

В мене дежавю. Він завжди дзвонить, коли я когось трахаю? Чи просто любить нагадувати, що я маю контролювати кожен крок його принцеси і при цьому тримати себе в штанях?

-Так.-відповів я і почув трохи знуджений голос.

-Як справи, Леноксе?-поцікавився Вілл. Я трохи напружився.

-В мене ніби-то сьогодні вихідний.-з побоюванням почав я і Міллер розсміявся.