8

В цілому я в друзки.

ЛОГАН ЛЕНОКС

Я був знервований. Трохи злий, не виспаний, голодний. Крім того всього Меліса з самого ранку грала на моїх нервах.

Зізнаюсь, я трохи перегнув палку, дозволив собі зайвого але ж бляха... я справді повірив, що вона дозволить мені себе поцілувати.

Клянусь, в той момент я щиро вірив, що вона цього хоче не менше за мене. А клята блондиночка лише випробовувала моє терпіння.

На щастя, їй вистачило розуму не базікати про Метта всю дорого до коледжу. Та й він обрав не попадатись мені на очі, що було на його ж користь.

В будь якому разі, я мав близько семи годин, щоб відпочити від всього цього, а потім збирався навідатись до принцеси на тренування.

Мені не лише кортіло подивитись на неї в її черлідерській формі. Я хотів поспостерігати за її життям в коледжі. Цей план зʼявився ще вчора, під час розмови з Віллом.

Робота охоронцем втомлювала...

Я смикнув двері своєї смердючої квартирки і зрозумів, що всередині хтось є. Бляха....

Ступив крок в середину, шукаючи поглядом когось знайомого. Грабіжникам тут брати нічого, отже це не вони. А якщо не грабіжники, то хтось, кому я конче необхідний. З різних причин. Можливо я перейшов комусь дорогу і мене зараз просто тут вбʼють.

Та мені байдуже.

-Хоч би трохи напружився. Раптом в мене пістолет.-заговорив знайомий голос і я помітив на своєму ліжку Ноа.

-Чого приперся?-запитав я, стягуючи з себе футболку.

Погода сьогодні стрімко псувалась, тож мені потрібно було знайти щось тепліше. Ще зранку було спекотно, а зараз небо затягли хмари і здіймався вітер. Можливо ввечері навіть піде дощ.

Я планував сходити в душ, перекусити і трохи поспати, тож Ноа не вписувався в мій графік.

-Ти звалив з вечірки. Ми планували підняти трохи грошей, забув? Я тримав для тебе чергу.-дорікнув друг.

-Я мав справи.

-Вони зʼявились посеред мінету Ло?-підняв одну брову Ноа, встаючи з мого ліжка.-Як звати твої справи? Часом не Меліса?

Я кинув футболку на купу з брудними речами і зняв кросівки.

-Так.-підняв кутик губ я.

-Що ти робив з нею вночі?-напружився хлопець, ставши на ноги.

-Нууу, дивився як вона спить в своїй рожевій піжамі. Знаєш, такі короткі приталені шорти і топ. Це збіса сексуально.-дражнився я.

Та це була правда. Я ж обіцяв принцесі, що перевірю чи вона в своєму ліжку. Хто ж знав, що вона спить в такому сексі-прикиді.

В мене ледь не встав від одного спогаду про це.

-Невдалий жарт, Логан.-гарчить Ноа, прямуючи до мене.

-Та які жарти?-тисну плечима я. Друг зупиняється навпроти на відстані витягнутої руки і незадоволено дивиться мені в очі.

-Досить мріяти про неї, Логан. В тебе й так до біса багато гівна в житті. Не створюй собі нових проблем. Ти виріс в притулку, був в колонії, трахав всіх підряд, вживав, бив людей до напівсмерті. Ти поганий хлопець. А хороші дівчата не люблять поганих хлопців.-нагадує мені Ноа. І хоч я розумію, що таким чином він хоче мене захистити, та всеодно хапаю його за комір футболки і тягну до себе.

-Звідки тобі знати, яких хлопців люблять хороші дівчата, виродок?-гарчу я і Ноа відштовхується від мене.

-В тебе їде дах, чувак.-кидає він мені.-Твої фантазії про Мелісу геть затьмарили тобі розум.

-Чого приперся?-перервав хлопця я, стиснувши зуби.

Кожен мій мʼяз був напружений. Кулаки міцно стиснуті і готові до удару. Якби він сказав ще щось про Мелісу, я б без жодних сумнівів відгемселив свого найкращого друга.

Та й взагалі, з якого це дива він вирішує про кого мені мріяти, а про кого ні?

-Хлопці знов сьогодні грають. Ти прийдеш?-коротко запитав він.

-Так.-кивнув я.

Ноа мовчки розвернувся, прямуючи до виходу.

-Що з брабусом?-кинув я йому в слід.

-Він вже в майстра. Працюють над подушками.-не пояснюючи подробиць, відповідає Ноа і виходить з квартири.

Хай йде до біса.

Я приймаю душ, обідаю тим, що завалялось в холодильнику і нарешті лягаю в ліжко.

Воно таке холодне та тверде... я перевертаюсь на бік, закриваю очі і уявляю поряд Мел.

Вона б лежала тут в моїй футболці, кліпала наївними оченятами. Її розкішне світле волосся, розсипалося б на темних простирадлах. Я б обіймав її, притискаючи до себе. Не відпустив би ні на мить.

Вона б терлась теплим носиком об мою шию, бо не любить спати вдень, аж поки б мені не увірвався терпець і я... я б поцілував ці її соковиті мʼякі губи. Накрив би нас цією незручною ковдрою і майже повністю навалився б на блондинку. Вона б просила трохи повітря, але я б ні за що не перестав цілувати.

Певно так я і заснув в своєму холодному, незручному ліжку. Фантазуючи про Мел...

МЕЛІСА МІЛЛЕР

-Метт цілий ранок уникає мене.-сказала я Еріці, яка йшла поряд зі мною до роздягальні. Зараз в неї був гурток з фехтування, а в мене черлідинг, тож нам було по дорозі.

-Не накручуй себе.-закотила очі подруга.

-Це через Логана. Він забрав мене з вечірки і тепер Метт ображається.-зітхнула я.-Він навіть на повідомлення не відповідає.

Еріка зупинилась, склавши руки на грудях.

-Сказати чесно, Мел?

-Так.-розгубилась я.

-Логан вчора на вечірці, був більше схожий на ревнивого хлопця, ніж на твого охоронця. Звичайно Метт ображається. Навіть я бляха ображаюсь! Ти справжнє стерво, Мел. Я ж казала, що хочу замутити з Логаном!-сипала звинуваченням брюнетка.

-Еріко, клянусь тобі, це не те що всі подумали.-розгубилась я.-Між нами нічого немає, правда. Просто...

-Просто що?! Виглядало так, ніби Леноксу ти належиш навіть більше ніж самій собі.

-Я не сказала татові, що пішла на вечірку. Він заборонив йти, тому я втекла.

Вираз обличчя Еріки помʼякшав.

-Тато збісився, коли дізнався що я не вдома. Потім влетіло Логану і збісився вже він. А далі влетіло мені. І тепер сердяться всі навколо. Тато, Логан, Метт і навіть ти.