Єдине але втрачене кохання
Не солодко
Моїй душі чомусь сьогодні так не затишно,
І заміта сліди кохання- Розчарованість!
Кудись у відчай відлетіла моя відданість,
У снах я віру віднайду!, - лише молитвами...
Не подивлюсь у вічі болю і самотності,
Куди прямую? Куди йду?, - розповім вітру я
І сльози відчаю сховаю снігопадами,
Тебе сьогодні відпущу... Не обіймаючи...
Сховає ніч думки мої, такі не здійснені
Вогнем згорають навкруги, ці крихти відступу
Оберігатиму я серце, що під уламками,
Роками билось від жалю в кайданках сковане!
Роки кудись мої біжать, не озираючись,
І сторінки списала досить, просто фразами
Чи ще блукає моя доля десь у затінку?
Чи так судилось бути просто одинокою?...
Чому ж тоді сліди не вчасно перетнулися?
І пісня віри вдалині обом почулася,
Чому цей голос, що шепоче тихо
,,сонечко",
У кригу серце загорнув, усе забулося...
Відредаговано: 19.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
