Чому дороги наші розійшлися?
Коли всім містом блукали осінні дощі,
Щось забуто, а щось просто лишилось прожити,
Та серце кує у кайданки самотніх ночей.
Від цілунків не доводиться ранку п'яніти
Синьооке багаття минає, зникає без слів
Акварельні поеми із птахами вдаль відлітають
Я сьогодні відкрию усі таємниці свої.
Почутття, що шукають розради у долі, мінливо
Надивитись так хочуть на фото рідне твоє
Ти далеко, та здається я чую твій голос
Я кохаю, бажаю, відпускаю знову тебе.
І час чомусь спливає неминуче, поряд
Кленове листя кружляє свій казковий вальс
Лети моя печаль, нехай зникає туга
З тобою ожила, задихала, відчула...
Відредаговано: 19.05.2023