Єдине але втрачене кохання

Почуття

Чому дороги наші розійшлися?

Коли всім містом блукали осінні дощі,

Щось забуто, а щось просто лишилось прожити,

Та серце кує у кайданки самотніх ночей.

Від цілунків не доводиться ранку п'яніти

Синьооке багаття минає, зникає без слів

Акварельні поеми із птахами вдаль відлітають

Я сьогодні відкрию усі таємниці свої.

Почутття, що шукають розради у долі, мінливо

Надивитись так хочуть на фото рідне твоє

Ти далеко, та здається я чую твій голос

Я кохаю, бажаю, відпускаю знову тебе.

І час чомусь спливає неминуче, поряд

Кленове листя кружляє свій казковий вальс

Лети моя печаль, нехай зникає туга

З тобою ожила, задихала, відчула...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше