Чомусь зажурено мовчала ніч
Думки у глибині, знаходять тіні
Душа бажає вірити, любити
Знайшли ми щастя в первоцвіті.
У нас з тобою дві дороги,
У нас з тобою два шляхи,
Такі короткі дні, самотні ночі
Твій погляд топить увесь біль.
В провині кольорів згорає ранок
Розчарування потай берегла
Привидом, у слові полонянка
Іду на помацки в пітьмі.
Осліплена...
Вся біль безжалісно кричала
Зневірена історія моя,
Я ж просто мріяла, відроджено кохала!
Така рулетка нашого життя...
Я залікую свої рани знов віршами
Стомилась вірити та відчувать - ніщо
Блакитні очі затоплені сльозами
Самотнє танго грішної душі.
В серці живе пліч-опліч ще надія
Та сум слідів від болісних падінь
Відвертість, чуйність підпустила
Своє життя відкривши лиш тобі.
Наших почуттів світанок зовсім близько
І все ж відчую тепло твоєїх думок
Не взмозі в мить розсипатись намисто
Весною народилася любов...
Відредаговано: 19.05.2023