Сотні вражень і сотні імен
Десь кружляє у саді негода
А ти люби мене такою яка є
Усміхнену й пригнічену порою.
Таку звичайну і не особливу
Зажурену, натхненну і примхливу
Без фальші, без прикрас, без каяття
Люби мене хоча б здаля.
Люби мене у теплих кольорах
У сонячну чи дощову пригоду
Холодною, безжальною, чужою
Заплакану й налякану люби.
Збагненну, пристрасну, банальну
Як квітів цвіт у веснах первоцвіт
Люби мене своєю і незграбну
Ображену й розлючену люби.
Невпевнену і зовсім не красиву
Холодну як зимові ранки снів
Палкою, ніжною порою
Успішною та справжньою люби.
Відредаговано: 19.05.2023