Чи то шелест лісів, чи то думи гучні
З кожним покликом кличе безжально
Ми блудили життям, плекали момент
Кроки зроблені на зустріч світанку.
Магія світла ступила у наші серця
Все відроджене пам'ятю знову
Чарівну посмішку та відблиск очей
Тихо-тихо пірнаю в безодню...
Чом у думах моїх сумління спливло
Й полум'яно віднині знов сяє
Вщент розбита душа, почуттями ця мить
Я взмозі тебе зачекати.
Я сьогодні до тебе просто всміхнусь
І напевно розділю сновидіння
У темряві нічнім тебе обійму
Ворожу на згущеній каві.
У серці музика похмура і буденна
Не пошкодую навіть як мине
Не розповім вітрам про власну тугу
Сюжетний клаптик вирваний чомусь.
Я просто закохалась, не даремно
З тобою мить і відчай відпущу
З тобою відлік перестала відчувати
З тобою знов приречено люблю...
Відредаговано: 19.05.2023